Справа №463/696/25
Провадження №1-кс/463/869/25
про відмову у відкритті провадження
24 січня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність старшого групи прокурорів - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , щодо незакриття кримінального провадження №72023000500000071 від 14.09.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, -
Скажник адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність старшого групи прокурорів - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , щодо незакриття кримінального провадження №72023000500000071 від 14.09.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно прохальної частини поданої скарги просить: зобов'язати старшого групи прокурорів - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та/або будь-якого іншого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні 72023000500000071 від 14.09.2023 вчинити дії щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Оглянувши матеріали скарги, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою виходячи з наступних підстав.
Вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні міститься в ч. 1ст. 303 КПК України. Частина друга ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Зі змісту поданої скаржником скарги слідчим суддею встановлено, що звертаючись до суду із такою скаржник, як на підставу звернення, покликається на положення пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, аналіз вказаного положення дає підстави стверджувати про те, що наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Як вбачається зі змісту скарги скаржник зазначає про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000071, в межах якого ОСОБА_3 має процесуальний статус підозрюваної, закінчився, а відтак прокурор зобов'язаний закрити таке кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 283 КПК, яка визначає форми закінчення досудового розслідування, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Разом з тим, з положень частини 4 ст. 284 КПК убачається, що прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п'ятим цієї частини.
Системне ж тлумачення кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 283, 284 КПК, свідчить, що право обрати ту чи іншу форму закінчення досудового розслідування належить до виключних повноважень прокурора в кримінальному провадженні, а його реалізація відбувається у формі прийняття ним відповідного процесуального рішення.
Відповідно до позиції ККС ВС, висловленої у постанові від 18 липня 2023 року у справі № 757/17760/22-к, провадження № 51-3722км22, ухвалення рішення про зобов'язання прокурора вчинити процесуальну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, свідчить про вихід слідчого судді за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги на бездіяльність прокурора, які визначені положеннями ст. 307 КПК, та втручання в дискреційні повноваження прокурора, визначені положеннями ст. 283 КПК, а тому свідчить про постановлення рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом.
Тобто, стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді. Помилкове ототожнення слідчим суддею дії та рішення в резолютивній частині ухвали не змінює цього висновку (постанова ККС ВС від 14 лютого 2023 року, справа № 405/680/22, провадження № 51-1544км22).
Таким чином, аналіз заявлених скаржником у прохальній частині поданої скарги вимог на предмет їх відповідності положенням ч.1 ст.303 КПК України та сформованої Верховним Судом судової практики з цього питання дає підстави стверджувати про те, що заявлена скаржником вимога не підлягає оскарженню в порядку ч.1 ст.303 КПК України, оскільки системне тлумачення кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 283, 284 КПК, свідчить, що право обрати ту чи іншу форму закінчення досудового розслідування належить до дискреційних повноважень прокурора в кримінальному провадженні. А відтак розгляд такої свідчитиме про вихід слідчого судді за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги на бездіяльність прокурора, які визначені положеннями ст. 307 КПК, та втручання в дискреційні повноваження прокурора, визначені положеннями ст. 283 КПК.
В зв'язку з наведеним, вважаю, що скаржником не заявлено вимоги, яка б підлягала вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування в порядку вимог ч.1 ст.303 КПК України.
Таким чином у відповідності до вимог ч.4 ст. 304 КПК України вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження.
Керуючисьст.303,304 КПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність старшого групи прокурорів - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , щодо незакриття кримінального провадження №72023000500000071 від 14.09.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1