ЄУН: 336/332/25
Провадження №: 1-кс/336/110/2025
29 січня 2025 року м. Запоріжжя
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишнівка Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працевлаштованого, який не має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
у кримінальному провадженні внесеному 04.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
встановив:
До слідчого судді надійшло вище вказане клопотання, яке погоджено прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що протягом 2024-2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово викликала працівників поліції з приводу вчинення відносно неї домашнього насильства психологічного характеру її співмешканцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який систематично ображав її словесними образами, висловлював погрози, принижував, чим спричинив ОСОБА_6 психологічні страждання.
Так, 19.03.2023 о 12 годині 35 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилось у тому, що він висловлювався нецензурною лайкою, ображав, душив, вдарив рукою по обличчю. В результаті вказаних дій на ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол ВАВ № 052235.
Водночас за вчинення вказаних дій 27.05.2023 постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок.
Окрім цього, 16.05.2024, о 13 годині 43 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилось у тому, що він погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою, принижував. В результаті вказаних дій на ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол ВАВ № 906506.
Водночас за вчинення вказаних дій 11.07.2024 постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок.
Окрім цього, 07.11.2024, о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилось у тому, що він ображав, виражався грубою та нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив рукою по обличчю. В результаті вказаних дій на ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол ВАД №220908.
Водночас за вчинення вказаних дій 10.12.2024 постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.
Незважаючи на це, 29.12.2024, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, проявляючи явний правовий нігілізм до діючого законодавства, ігноруючи всі проведені профілактичні заходи, продовжив вчиняти домашнє насильство та перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилось у тому, що він виражався нецензурною лайкою, словесними образами, принижував, ображав, погрожував фізичною розправою та залякував, , чим завдав ОСОБА_6 психологічних страждань.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, систематично, протягом тривалого часу вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно останньої, яке виражається у принижуванні, ображанні, погрожуванні, висловлюванні словесних образ та нецензурних висловлювань, нанесенні ударів руками по обличчю, та супроводжується періодично виникаючими емоційними переживаннями негативного спектру: відчаю, тривоги, страху, приниження, сорому.
Таким, чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 126-1 КК України, а саме: умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи (домашнє насильство).
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи наслідки, які настали внаслідок кримінального правопорушення, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Від слідчого та прокурора надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі та без фіксації судового засідання.
Від підозрюваного ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_8 надійшли заяви про проведення судового засідання без їх участі та без фіксації судового засідання, не заперечують щодо задоволення клопотання.
Окрім того, згідно заяви ОСОБА_9 , яка є сестрою підозрюваного, дозволяє останньому проживати разом з нею за адресою: АДРЕСА_3 .
Дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_10 , приходить до обґрунтованого висновку про задоволення клопотання щодо обрання останньому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Пункт 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", вказує на те, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовуються до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України; наявність ризику того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Як вбачається з доданих до цього клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні останнім вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , копіями протоколів про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 та постанови про визнання останнього винним.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, утриманців немає, має зареєстроване місце проживання та постійне місце мешкання, офіційно не працевлаштований.
Виходячи із приписів ст.184 КПК України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у ст.177 КПК України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вбачає доведеними обставини, визначені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри та наявність існування ризику, передбаченого ст.177 КПК України.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Відповідно до ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.3, 176-179, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання ;
4) заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого ВП № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Роз'яснити підозрюваному, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання починається з моменту його обрання, тобто з дня постановлення ухвали, та діє до 08 січня 2025.
Ухвала слідчого судді в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1