Провадження № 1-кс/714/54/25
ЄУН: 714/77/25
"22" січня 2025 р. м. Герца
Слідчий суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,-
за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
захисникаОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Як зазначено у клопотанні, в провадженні сектору дізнання відділення поліції №4 (м. Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2025 року за №12025263070000010 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що ОСОБА_6 , 16 грудня 2024 року близько 22 год. 00 хв., перебуваючи на території контрольно-пропускного пункту МПП «Порубне», що в с. Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області, з метою виїзду за межі України, як підставу для перетину кордону, надав працівникам прикордонної служби офіційні документи на ім'я ОСОБА_7 , а саме : «Висновок №110 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» від 30.09.2024 року та «Довідку видану лікарсько-консультативною комісією КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР» №110 від 30.09.2024 року про те, що особа потребує постійного стороннього догляду, видані КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради.
Оскільки означені документи містять ознаками підробки, їх було вилучено під час огляду місця події та за постановою начальника сектору дізнання ЧРУП ГУРП в Чернівецькій області ОСОБА_8 від 17 січня 2025 року визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Зважаючи на те, що вказані документи є предметом кримінального правопорушення, з метою уникнення їх знищення, втрати або пошкодження, прокурор просив накласти на них арешт.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з посиланням на обставини викладені у ньому.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на документи, які були вилучені у ОСОБА_6 , посилаючись на те, що органом досудового розслідування не здобуто доказів того, що вказані документи містять ознаки підробки, а тому вони не можуть бути переметом кримінального правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_6 . Тому, просив відмовити у задоволені клопотання прокурора про арешт документів, які були вилучені у ОСОБА_6 .
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати : правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Нормою ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З наданих до клопотання матеріалів вбачається, що 16 січня 2025 року до Чернівецького районного управління поліції надійшло повідомлення першого заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_9 , про те, що під час проходження митного контролю, на виїзд з України, ОСОБА_6 , як підставу для виїзду за кордон під час воєнного стану, надав працівникам прикордонної служби документи видані на ім'я його матері - ОСОБА_7 , а саме : «Висновок №110 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» від 30.09.2024 року та «Довідку видану лікарсько-консультативною комісією КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР» №110 від 30.09.2024 року про те, що особа потребує постійного стороннього догляду, видані КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради, з явними ознаками підробки.
Згідно протоколу огляду місця події від 17 січня 2025 року вищезазначені документи були виявлені та вилучені та за постановою начальника сектору дізнання ЧРУП ГУРП в Чернівецькій області ОСОБА_8 від 17 січня 2025 року їх визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
17 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 12025263070000010 про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.358 КК України, за фактом використання ОСОБА_6 підроблених документів.
Диспозицією ч. 4 ст. 358 КК України передбачено кримінальну відповідальність за використання завідомо підробленого документа.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, прокурор як на правову підставу свого клопотання послався саме на необхідність накладення арешту на означені вище документи, за для забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За наведених вище обставин, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних документах, може бути використана як докази під час досудового (судового) розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення та такі документи у подальшому можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, з метою їх збереження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, в т.ч. можливості проведення судових експертиз, які важливі для з'ясування обставин кримінального правопорушення, то суд доходить висновку, що вилучені у ОСОБА_6 документи відповідають ознакам речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України, а накладення на них арешту відповідатиме цілям такого арешту, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.
Задоволення вказаного клопотання на даному етапі кримінального провадження виправдовують потреби досудового розслідування, а невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна може призвести до негативних наслідків та не буде відповідати завданням кримінального провадження визначених ст. 2 КПК України.
Доводи захисника ОСОБА_4 про те, що вилучені у ОСОБА_6 документи не містять ознак підробки, суд вважає непереконливими, оскільки ця інформація не підтверджена органом дізнання та потребує перевірки, про що також вказував прокурор у своєму клопотанні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт з обмеженням права користування, розпорядження та відчуження на документи видані на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканки АДРЕСА_1 , а саме: «Висновок №110 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» від 30.09.2024 року та «Довідку видану лікарсько-консультативною комісією КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР» №110 від 30.09.2024 року про те, що особа потребує постійного стороннього догляду, видані КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради власником яких являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичних володільцем на момент виявлення правопорушення яких був громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканець АДРЕСА_1 .
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Повний текст ухвали складений «27» січня 2025 року.
Слідчий суддя :