Справа № 369/13746/24
Провадження №2/369/3193/25
28.01.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
секретаря Липченко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання про залишення заяви без розгляду, повернення судового збору та скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
У серпні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 серпня 2024 року відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 28 січня 2025 року.
24 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання позивача про залишення позову без розгляду, повернення сплаченого судового збору та скасування арешту майна.
У судове засідання сторони не з'явились.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Щодо залишення позову без розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Оскільки позивач просить залишити позов без розгляду, дана вимога відповідає вимогам діючого законодавства, тому суд вважає можливим залишити позов без розгляду, задовольнивши при цьому подану заяву.
Щодо повернення судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, судовий збір не підлягає поверненню, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов залишається без розгляду за заявою позивача.
Щодо скасування арешту.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року про забезпечення позову у цивільній справі №369/13191/24, шляхом зняття арешту з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2929968232140.
Ухвала набрала законної сили, тому відсутня необхідність повторного скасування заходів забезпечення позову і в цій частині заява задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 257 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - залишити без розгляду.
У задоволенні вимог про повернення судового збору та скасуванні арешту відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 28 січня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ