29.01.2025
Провадження № 3/337/116/2025
ЄУН № 337/158/25
29 січня 2025 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 5, що надійшов з ГУ ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює: директором, ТОВ «БРЕНД КОМПАНІ ГРУП, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
суддя, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 5, ОСОБА_1 , вчинив правопорушення -проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій невидача розрахункового документу встановленої форми, а саме: проведення розрахункових операцій за готівковий розрахунок на повну суму покупки без застосування РРО: при продажу 0,05 л. горілки за ціною 15,00 грн. Всього на суму 15,00 грн., (розрахунок відбувався за готівковий розрахунок), не проведення через реєстратор розрахункових операцій сум продажу на загальну суму 566 грн., без врахування контрольно-розрахункових операцій, а саме: сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків без урахування проведеної контрольної розрахункової операції 566 грн., сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) 0,00 грн.,; порушення ведення в порядку встановленому законодавством , обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 1095 грн. Під час перевірки зняти фактичні залишки товарних запасів та складено відомості ТМЦ, які підписано особою, яка здійснювала розрахункові операції. В ході перевірки не були надані первинні документи на товар, згідно відомостей ТМЦ, які підтверджують походження товару та його оприбуткування. В результаті чого порушення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 1095 грн.
Порушено пп.1,2,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського, харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями); Відповідно до вимог ст. 155-1 ч 1 Кодексу про адміністративне правопорушення. Акт перевірки від 14.11.2024 року № 17609/08/01/07/08/ НОМЕР_2 .
Правопорушник ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду адміністративного протоколу складеного відносно нього, повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку,однак поштовий конверт повернуто до суду без вручення із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою». За таких обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 , не з'явився до суду без поважних причин.
Суддя вважає, що гр. ОСОБА_1 , мав об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Неявку до суду гр. ОСОБА_1 , суд вважає способом захисту гр. ОСОБА_1 , з метою ухилення від притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, тому суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності гр. ОСОБА_1 .
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення № 5, Актом фактичної перевірки від 13.11.2024 року № 17609/08/01/07/09/ НОМЕР_2 , а також поясненнями правопорушника.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані суддею за ч.1 ст.155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини які пом'якшують відповідальність.
Санкцією ч.1 статті 155-1 КУпАП встановлено накладання на особу, якою вчинено таке правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, письмові пояснення правопорушника, суддя вважає ОСОБА_1 , стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу , але не в максимальному розмірі.
Відповідно дост.40-1КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 24,25, 29, 40-1, 33, 155-1, 221, 283, 287-294 КУпАП , ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.155-1КУпАП та накласти на нього, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну)гривню 00коп.
Згідно ч.1ст.307КУпАП,штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП),отримувач :УК у Хорт.р-нім.Зап./Хортиц./21081100,Код ЄДРПОУ отримувача :38025414,номер рахунку отримувача : UA368999980313020106000008008, код класифікації доходів бюджету : 21081100.
У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст.308КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 102,00 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача:37993783; Номер рахунку отримувача : UA908999980313111256000026001 , Код класифікації доходів бюджету : 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя
Хортицького районного суду С.А. Ширіна
м. Запоріжжя