Справа № 627/1200/24
28 січня 2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Каліберди В.А.,
з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №559/6045-п по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 16.10.2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №559/6045-п від 16.10.2024 року про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 16.10.2024 року; стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування заяви зазначив, що 11 жовтня 2024 року під час перевірки документів у Четвертому відділі Богодухівського РТЦК начальником мобілізаційного відділення ОСОБА_2 відносно позивача було складено протокол № 559/3790 від 11.10.2024 р. про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме: не уточнив протягом шістдесяти днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника та запропоновано позивачу з'явитися на 11 год 30 хв 16.10.2024 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
16.10.2024 р. позивач через перебування на лікуванні в КНП «ЦПМСД» Краснокутської селищної ради не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та прохав перенести розгляд справи на іншу дату. Однак, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього була складена постанова №559/6045-п по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а саме за порушення абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 3633-ІХ, абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», за фактом не уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ своїх персональних даних.
Позивач вважає, що посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього не врахувала вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема: дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; обставини, за яких було вчинено правопорушення. Також у протоколі № 559/3790 від 11.10.2024 про адміністративне правопорушення в графі «дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності» вказано, що до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався, однак це не відповідає дійсності, оскільки відносно позивача 25 липня 2024 року був складений протокол про адміністративне правопорушення №354/2543 за ч.3 ст.210 КУпАП та відповідно до постанови №354/4734-п від 30.07.2024 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Зазначена постанова позивачем оскаржена до суду та на даний час знаходиться на розгляді. Отже, працівниками ТЦК відносно нього ще в липні 2024 року були відомі всі дані щодо військовозобов'язаної особи. Окрім того, при складенні відносно нього протоколу ОСОБА_1 прохав складати за участю його захисника, однак в цьому було відмовлено і під тиском працівників ТЦК він змушений був підписати протокол. Отже, відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, позбавлено позивача можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, статтями 59, 63 Конституції України. Також позивач зазначив, що при розгляді справи посадова особа ТЦК мав застосувати примітку до ст. 210 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність через наявність можливості отримання інформації з державних реєстрів.
Ухвалою судді Краснокутського районного суду Харківської області від 06.11.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови №559/6045-п по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 16.10.2024 року. Прийнято до розгляду позовну заяву. Розгляд адміністративної справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач, отримавши позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, подав до суду відзив, в якому вказав, що адміністративний позов позивача не визнає в повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних причин.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
11 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_2 на позивача було складено адміністративний протокол №559/3790 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, за суттю правопорушення: Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав законної сили 18.05.2024 року, в ст.1 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Останнім днем, коли ОСОБА_1 повинен був уточнити облікові та персональні дані, є 16 липня 2024 року. Поважних причин не уточнення у встановлений Законом строк облікових та персональних даних позивач не вказав, тобто в період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року ОСОБА_1 безпідставно не уточнив облікові та персональні дані, чим порушив вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Протокол складався в присутності позивача, з роз'ясненням йому його прав та обов'язків, згідно ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, а також ознайомлено з датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач в свою чергу зі змістом протоколу погодився та отримав його другий примірник під особистий підпис. Таким чином, позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього вказаним вище законодавством, жодним з визначених трьох способів уточнення своїх персональних даних в установлений термін не скористався, що в свою чергу підтверджено витягом з АІТС «Оберіг», чим порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
16.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №559/6045-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., оскільки, являючись військовозобов'язаним, ОСОБА_1 допустив порушення правових норм, передбачених абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані, а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Щодо твердження позивача, що при прийнятті оскаржуваної постанови не прийнято до уваги положення примітки ст.210 КУпАП, відповідач зазначив, що чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним самостійно у один із визначених способів. Відтак, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити, чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач. Також зазначив, що жодна з баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти.
На підставі викладеного вважають, що оскаржувана постанова є обґрунтованою і правомірною, винесеною з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Фільова Н.Д. до судового засідання надали заяви, в яких просять розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та прохають їх задовольнити.
Представник відповідача - начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 В.Бурла у відзиві на позов прохав справу розглядати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як визначено ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз.2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6). Частина 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року, який набув чинності 18.05.2024 року.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відтак частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані уточнити протягом встановленого 60-денного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні.
В протоколі про адміністративне правопорушення №559/3790 від 11.10.2024 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вказано про те, що гр. ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним (рядовий запасу), своєю протиправною бездіяльністю порушив вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані, а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначено, що відбудеться о 11 год. 30 хв. 16.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення №559/6045-п від 16.10.2024 року мається відмітка, що розгляд справи відбудеться о 11:30 год. 16.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , з протоколом позивач ознайомлений.
З оскаржуваної постанови №559/6045-п від 16.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.
Однак, в період з 15 жовтня 2024 року по 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутської селищної ради» Богодухівського району Харківської області, про що свідчить довідка, видана сімейним лікарем ОСОБА_4 №149 від 31.10.2024 року. Про те, що позивач не може прибути для розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, призначену на 16 жовтня 2024 року, відповідачу 15 жовтня 2024 року на його офіційну електронну адресу було направлено електронного листа з вимогою про перенесення розгляду справи через хворобу, що підтверджується скріншотом листа, доданим до матеріалів позову.
Верховний суд в Постанові від 31.03.2021 за № 676/752/17 вказав, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, докази на які посилається позивач, свідчать про поважність причин його не прибуття за викликом до ТЦК та СП 16.10.2024 та об'єктивно підтверджені довідкою, виданою сімейним лікарем ОСОБА_4 №149 від 31.10.2024 року про перебування на лікуванні з 15.10.2024 по 25.10.2024, а також скріншотом електронного листа, надісланого на офіційну електронну адресу відповідача з вимогою про перенесення розгляду справи через хворобу, і належність та допустимість цих доказів відповідачем не спростована.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, розгляд справи про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст.268 КУпАП, відбувся без участі позивача, оскільки про це відсутні відповідні відомості в постанові по справі про адміністративне правопорушення №559/6045-п від 16.10.2024 року, проігнорувавши вимогу останнього про відкладення розгляду.
Таким чином, судом встановлено, що розгляд матеріалу відбувся за відсутності позивача, у зв'язку із чим він не міг скористатися своїми правами, передбаченими Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, та ненадання при розгляді оцінки усім обставинам, викладеним у протоколі при розгляді справи про адміністративне правопорушення та інші вказані вище процедурні правопорушення, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 №559/6045-п від 16.10.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи на висновок суду не впливає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, доводи позивача про те, що розгляд справи відносно нього відбувся без його участі, чим порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приймає.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, відповідно до змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково види і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб'єкта владних повноважень.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2022 у справі №990/46/22).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначений ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, враховуючи допущену неповноту розгляду ІНФОРМАЦІЯ_6 справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача щодо дійсних мотивів ухвалення оскаржуваної постанови, прийняте рішення визнається передчасним. Водночас, враховуючи положення Конституції України і КАС України щодо компетенції органу державної влади, суд вважає, що справу необхідно надіслати на новий розгляд.
Суд звертає увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи не встановлює інші фактичні обставини, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб'єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст.ст. 268, 279-280 КУпАП.
При цьому, новий розгляд справи сприятиме як відновленню порушених прав позивача під час попереднього розгляду справи щодо нього, а відповідач матиме можливість усунути ті недоліки своїх попередніх дій, які зазначені судом, а також всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, в тому числі доводи позивача (особи, яка притягується до адміністративної відповідальності).
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача ОСОБА_1 скасуванню, а справу необхідно надіслати на новий розгляд.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №4 від 04.11.2024.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 302 грн. 80 коп.
Керуючись абз.3 п.п. 10-1 п.1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.9, 251, 247, 277-2, 280 КУпАП, ст. 2, 5, 9, 72, 77, 229, 242-246, 262, 268, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №559/6045-п по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 16.10.2024 року - задовольнити частково.
Постанову №559/6045-п по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 16.10.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - скасувати та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 302 (триста дві) грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Каліберда В. А.