Справа № 344/21440/24
Провадження № 3/344/345/25
28 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі захисника Дудорова О.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, за наступних обставин.
Так, 23 листопада 2024 року о 23 год 38 хв в м. Івано-Франківську по вул. Петлюри, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW Х5» н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння,зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи за відомою суду адресою у спосіб визначений законом. Оскільки, ОСОБА_1 повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні законом повністю покладено на нього.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Дудоров О.О. вказав, що ОСОБА_1 своєї вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні не визнає. Зазначив, що дії ОСОБА_1 не вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 130 КУпАП, що не може бути усунуто долученим до матеріалів справи рапортом інспектора поліції та судом на власний розсуд. Враховуючи допущенні при оформленні матеріалів процесуальні порушення, просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд зазначає, що у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши пояснення захисника, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність особи наступає у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або відмови від проходження огляду на такий стан за наявності об'єктивних підстав вважати, що особа перебуває в нетверезому стані.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу серії ЕПР1№ 180754 від 24.11.2024 року про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результатом тесту №10858 (0,43 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням, відеозаписами, долученими до матеріалів справи та переглянутими в судовому засіданні, іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 180754 від 24.11.2024, 23 листопада 2024 року о 23 год 38 хв в м. Івано-Франківську по вул. Петлюри, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW Х5» н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння,зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1№ 180754 уповноваженою на те особою поліцейським та містить підпис працівника поліції, а також містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
При складенні протоколу ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.3 ст.266 цього Кодексу, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, зі змісту протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.
Перевірка працівниками поліції стану алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 проводилась відповідно до п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року (далі - Інструкція), у зв'язку із виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, про що є посилання у відповідній графі акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 6810, з долученням результатів вказаного огляду, що становить 0,43 проміле.
В протоколі в графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», під результатами аналізу, отриманого за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810 міститься підпис ОСОБА_1 .
Як вбачається із відеозаписів, доданих до матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 керував автомобілем та зупинений працівниками поліції для з'ясування причини керування транспортним засобом з несправностями (не горів правий стоп). Під час спілкування у водія виявлено ознаки сп'яніння. Поліцейський роз'яснив особі її права, а також право на оскарження неправомірних дій працівників поліції. Водій погоджується пройти тест. Проходить огляд та сам вказує, що результат 0,43 проміле. Вказує, що не згідний з результатом тесту, однак їхати в медичний заклад не хоче, та вказує щоб фіксували та складали матеріали.
Також, враховуючи, що ОСОБА_1 не надано доказів оскарження чи скасування результатів огляду, суд вважає даний результат тесту належним доказом.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Разом із тим у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальним та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд вважає їх належними та допустимими та обов'язком суду правильно кваліфікувати дії правопорушника, а тому приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій з ч. 2 на ч. 1 ст. 130 КУпАП не порушує права ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі. Крім того, що на помилковість зазначення в протоколі кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП підтверджується і рапортом поліцейського СРПП відділення поліції №1(м.Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області. Також, така перекваліфікація дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не обтяжує становище останнього, а пом'якшує.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 130, 221, 251, 268, 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 -605 гривень 60 копійок судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК