Справа № 344/17225/23
Провадження № 1-кп/344/380/25
28 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
Івано-Франківським міським судом розглядається кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Під час судового розгляду кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 подано клопотання про призначення в даному кримінальному провадженні комплексної судово-медичної та психолого-психіатричної експертизи, проведення якої доручити Львівській філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України».
У судовому засіданні захисник просив задовольнити клопотання про призначення судово-медичної та психолого-психіатричної експертизи з підстав, наведених у ньому.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Прокурор у судовому засіданні з приводу заявленого клопотання поклався на розсуд суду, не заперечив щодо задоволення даного клопотання.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи з даного приводу, суд вважає, що вказане клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Так, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_5 інкримінується самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин: солдат ОСОБА_5 , 20.03.2023 приблизно о 16 год 00 хв, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 (населений пункт Дружківка Донецької області) та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 28.06.2023, проводячи час на власний розсуд за місцем постійного проживання в с.Гринівці Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 суду показав, що на початку війни перебував у Чеській Республіці, так як працює там понад 10 років. Після початку війни одразу повернувся в Україну для виконання конституційного обов'язку захисту країни. Пішов у військкомат у м. Івано-Франківськ, була велика черга, не дочекався прийому і поїхав. Пішов у військкомат у м. Тлумач, де прийняли у роту охорони з наступного ранку (це десь 2 тижні після 22.02.2022, тиждень на дорогу пішов і тиждень вже був тут). Проходив службу у м. Тлумач у роті охорони (охороняли місцеві об'єкти критичної інфраструктури), доки посеред ночі не викликали у м. Тисмениця, сказали, що йде служити у ЗСУ, сформували підрозділи, які мали по черзі відбувати у зону бойових дій. Звучало, що найближчим часом відбуває перший взвод, а він був у третьому, тому попросився добровольцем у перший взвод для висування у в/ч у АДРЕСА_1 , а далі на бойові завдання у складі НОМЕР_2 гірсько-штурмової бригади « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У м. Коломия проходив підготовку (весна 2022), далі направили у Донецьку область на бойові завдання (н.п. Курдюмівка, Часів Яр, Кодема), де у 1 стрілецькій роті 1 взводу 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» був на посаді гранатометника. Таким чином, у зону бойових дій потрапив весною 2022 року, перебував там 3-6 місяців, приймав участь у бойових зіткненнях в основному оборонного характеру, рідше - наступального. Іноді не було обстрілів 5-6 годин, а решту доби їх обстрілювали міномети, танки, гради, літаки і гелікоптери. Щодня були вбиті і поранені у їх підрозділі, однак підрозділ не виводився, а лмше поповнювався, а потім вже навіть не поповнювався. За цей час було практично знищено їх роту. У серпні 2022 року отримав травму лівого коліна, важку контузію, мав серцево-судинну недостатність (через яку йому відмовляли у призові), був евакуйований у Донецьку область, потім перевели у м. Дніпро у лікарню, а далі у м. Івано-Франківськ (ЦМКЛ, ОКЛ). В ОКЛ прооперували коліно. Далі знову у ЦМКЛ, потім у Тлумацьку ЦРЛ. Далі направили на ВЛК у м. Івано-Франківськ по вул. Старозамковій, 2. Довідка ВЛК не видавалася. За час служби не отримував винагороди, навіть грошової, а також не мав жодних притягнень. З ВЛК направили у психіатричну лікарню на вул. Медичній у с. Чукалівка. Навесні 2023 року пройшов там лікування тривалістю 2-3 тижні у відділенні для реабілітації військових. Мав проблеми зі здоров'ям: галюцинації, ніби залишився у зоні бойових дій, збереглися такі галюцинації і до цього часу, порушений сон. Рекомендації прол прийом ліків виконував упродовж 2 місяців, вживав усі призначені ліки. Після цього направили у в/ч у м. Коломия. Пробув там 3 дні, після чого сказали, що буде висуватися у м. Дніпро для проходження ВЛК. Запитав чому у м. Дніпро, сказали, що всі так проходять. Сказав, що не має навіть військової форми. На той час пересувався за допомогою милиць або тростини (палиці, коштура), мав наколінник. Відправили потягом 80 осіб з полігону з м.Рівне, яким теж недостовірно повідомили місце прибуття, а також доукомплектували 5 особами, включаючи його, з аналогічними травмами. Кінцево привезли їх не у м.Дніпро, а у м. Дружківка Донецької області у розбиту школу. Там розподілили у різні підрозділи в/ч. ОСОБА_6 (старший по званню) сказав, що він (обвинувачений) їде копати на нуль. Повідомив ОСОБА_7 , що ледь пересувається, а тому не зможе виконувати таке завдання через травму коліна. ОСОБА_7 сказав, що його це не хвилює. Тоді у нього (обвинуваченого) стався приступ: після контузії має провали у пам'яті під час стресових ситуацій, за яких може не розрізняти, де реальність, а де - ні. Далі не пам'ятає, що було, а пам'ятає, що був вже у м. Івано-Франківську. Зі слів родичів, добирався з Дружківки у Івано-Франківськ 3-6 днів. Наступного дня поїхав у ВСП (військову службу правопорядку) і розповів ситуацію. На це отримав відповідь, що він не перший з таких і щоб звернувся у поліцію у Тлумачі. Наскільки зрозумів, 10 гірсько-штурмова бригада щотижня має відправляти 85 осіб на фронт і їм 5 осіб не вистачало, тому їх п'ятьох з травмами і направили, щоб доукомплектувати підрозділ. У поліції у Тлумачі сказали їхати у ДБР у Івано-Франківськ. Поїхав, направили на ВЛК, пройшов його, визнали обмежено придатним. Залишив пункт тимчасової дислокації самовільно, не було наказів командирів, які б давали законні підстави залишити в/ч. Не вважає це порушенням, оскільки не мав бути на тих позиціях. У ТЦК для того, щоб стати на облік як особа, що тимчасово перебуває за межами військової частини, не з'явився. Будь-яких заходів для повернення на військову службу не вживав, оскільки наміру повертатися на військову службу не має. Увесь цей час перебував вдома у Тлумацькому районі, займався підприємницькою діяльністю.
Допитана у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_8 суду пояснила, що є офіцером управління військової частини НОМЕР_1 , знайома з обвинуваченим по службі. Солдат ОСОБА_5 був призваний у травні 2022 на посаду стрільця, після цього переведений у їх військову частину. У березні 2023, будучи у в/ч НОМЕР_1 , вибув з особовим складом у Донецьку область. Далі особовий склад був розподілений, ОСОБА_5 - на посаду стрільця-гранатометника 1 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 . Під час розподілу військового складу ОСОБА_5 клопотав про направлення його на повторну ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби. І хоча згідно медичних характеристик солдат ОСОБА_5 - придатний, але оформили йому направлення на ВЛК. Це направлення не було реалізоване, оскільки солдат ОСОБА_5 самовільно покинув в/ч і не прибув у місце розташування. З березня 2023 у в/ч НОМЕР_1 більше не перебував (не повертався по даний час). Будь-яких заяв чи клопотань про причини відсутності солдат ОСОБА_5 не подавав. Були організовані розшукові заходи, які не дали результатів. Служба солдата ОСОБА_5 призупинена як особи, що ухилилася від служби. Перед направленням у в/ч кожного військовозобов'язаного (у т.ч. ОСОБА_5 ) обов'язково оглядають психологи і медики, які у разі виявлення будь-яких підозр на нестійкий психологічний стан відкладають направлення військо службовця у в/ч. Якби була хоч якась підозра на нестійку психіку, то медики/психологи відклали б направлення ОСОБА_5 у в/ч. ОСОБА_5 відправили у в/ч без затримок, що свідчить про відсутність будь-яких підозр на нестійку психіку. Після прибуття у в/ч всім військовослужбовцям, у т.ч. ОСОБА_5 роз'яснено їх права, обов'язки, наслідки порушення умов проходження служби (у тому числі кримінальну відповідальність) перед направленням у місця розташування. Наскільки пам'ятає, у складі їх в/ч ОСОБА_5 лікування не проходив.
Свідок захисту ОСОБА_9 , завідувач відділення невідкладної психіатричної допомоги з палатами інтенсивної терапії КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР», суду показала, що була лікуючим лікарем ОСОБА_5 . Перша госпіталізація ОСОБА_5 була відбувалася з 16.02.2023 до 06.03.2023 за скеруванням військової частини, друга - за скеруванням військової прокуратури з 03.07.2023 11 год 10 хв до 03.07.2023 до 20 год, коди був виписаний черговим лікарем за порушення режиму (неповернення у стаціонар): було проведено первинний огляд пацієнта, видано спеціальний бланк для проходження консультацій суміжних спеціалістів у військовій поліклініці на АДРЕСА_2 , куди ОСОБА_5 пішов і не повернувся. Щодо першої госпіталізаціїї, то 16.02.2023 командир військової частини направив ОСОБА_5 на стаціонарне лікування з діагнозом «Розлади адаптації з переважанням змішаних розладів поведінки та емоцій. 27.02.2023 ЛКК уточнено діагноз ОСОБА_5 на «Розлад адаптації з переважанням порушень інших розладів та інсомнією». Лікування ОСОБА_5 здійснювалося препаратами карбомезапін, кветирон, гідроксизин, кардіомагніл, рамідіпин, два останні препарати від супутньої гіпертензії. На час поступлення пацієнт скаржився, що йому важко контролювати емоції (була конфліктна ситуація при проходженні ВЛК у консультативній поліклініці з іншим лікарем, той направив ОСОБА_5 на консультацію до психіатра, а психіатр військової поліклініки надав рекомендацію командиру військової частини для направлення ОСОБА_5 на стаціонарне лікування). Пацієнта обтяжувало знаходження на стаціонарному лікуванні у психіатричному закладі, намагався відлучатися з лікувального закладу. Діагностоване у ОСОБА_5 захворювання є невротичним розладом у рамках психіатрії, а тому знаходився у загальнопсихіатричному відділенні, що фактично є відділенням медико-психологічної реабілітації, де пацієнти хоч і повинні перебувати стаціонарно, однак там нема пацієнтів з режимом утримання в ізоляції, фіксації та цілодобового нагляду. ОСОБА_5 знаходився на розширеному третьому звичайному режимі стаціонару з можливістю відлучення з лікувального закладу по заяві упродовж дня, не був небезпечний ні для себе, ні для оточення. Одного разу у період її відсутності на роботі ОСОБА_5 просив вільного виходу, у якому йому було відмовлено, на що ОСОБА_5 погрожував самогубством. У зв'язку з цим з пацієнтом було проведено психокорекційну бесіду, за результатами якої лікар не розглянула це як істинну суїцидальну спробу чи поведінку, а тому ОСОБА_5 залишився на тому ж режимі, виконувати погрозу не намагався. На фоні лікування стан ОСОБА_5 покращився, вдалося емоційно стабілізувати пацієнта, у задовільному стані виписаний у військову частину. За час перебування у стаціонарному відділенні у ОСОБА_5 побічної дії чи небажаних явищ, обумовлених вживанням призначених медичних препаратів, не визначалося і не спостерігалося. У рекомендації було вказано про подальший прийом цих препаратів наступні 3 місяці. Ці препарати тривалого прийому, курс 3-6 місяців, однак період напіввиведення їх з організму становить менше 24 годин, не мають накопичувального чи кумулятивного ефекту, а тому небажані явища могли бути одразу і тоді були б обов'язково зафіксовані у медичній документації під час стаціонарного лікування. У будь-якому разі, пацієнт був виписаний у військову частину, тобто, якби стан ОСОБА_5 погіршувався, то для цього у військовій частині є медик і можливість скерування у відповідний медзаклад. Під час госпіталізації ОСОБА_5 шкутильгав, мав проблеми з коліном.
Допитана свідок захисту ОСОБА_10 суду повідомила, що її молодший брат ОСОБА_5 на час початку повномасштабного вторгнення знаходився на заробітках у Чеській Республіці. Подзвонив їй, щоб привезла його дружину і дочку до кордону з Польщею, зустрів їх там, а сам наприкінці лютого 2024 повернувся в Україну, мав намір вступити у ЗСУ, ходив у військкомат у Тлумач. Повідомив, що його не взяли, бо не служив у армії і мав інфаркт. Потім його взяли у тероборону у Тлумачі, стояв на блокпосту у с.Нижнів, потім взяли у 10 ГШБ. Їздили з дружиною, що до того часу вже повернулася з дочкою з Чехії, до нього у Коломию, де 3-4 місяці проходив навчання у складі 10 ГШБ. Хотів бути джавелінщиком. Після навчання він у складі в/ч поїхали у Донецьку область, де був приблизно до кінця серпня 2022. Мав у Донецьку поранення, лежав у м.Дніпро у лікарні, потім направили у Івано-Франківськ, був тут у ЦМКЛ, потім ОКЛ, де зробили операцію на коліні, потім знову ЦМКЛ, потім дали 3 місяці реабілітації. Цей період був жахіттям: він не спав, зривався вночі, забрала його до себе, навіть не зрозумів спочатку, що то сестра, думав, що то побратим біля нього сидить. Після реабілітації мав направлення на ВЛК, за 30 днів мав пройти, але це був зимовий період, коли постійно виключали світло і лікарі не здійснювали прийом, а тому не встиг пройти ВЛК у визначений строк. Крім того, пересувався, опираючись на ціпок. Дали направлення у психлікарню. Поїхала з ним туди, оформили, пролежав у стаціонарі приблизно 2 тижні, виписали курс лікування і тоді він поїхав у 10 ГШБ у м.Коломию. Там йому сказали, що якщо не пройшов ВЛК у Івано-Франківську, то пройде у м.Дніпро. Поїхав у м.Дніпро як на ВЛК - у спортивному костюмі, а не військовій формі, але наступного дня у телефонній розмові сказав, що ні на яке ВЛК його не привезли, а привезли на позиції у Дружківку і сказали, що «пройдеш ВЛК на нулю». Далі з братом зв'язку не було, з його слів, був на нульовій позиції. З його дружиною поїхали у м.Коломия, але у в/ч нічого не дізналися, а за тиждень подзвонили ДБР і повідомили, що ОСОБА_5 нема у в/ч і що якщо з'явиться у них - з'явитися у ДБР. Хвилювалися, що може загинув. До тижня часу з'явився тут, наступного дня пішла з ним у ДБР чи то військову службу правопорядку. З 20.03.2023 до червня 2023 був вдома, до військової служби не намагався повернутися, на даний час військову службу не проходить. Коли приїхав з Чеської Республіки наприкінці лютого 2022, був у доброму фізичному стані, хоча і мав інфаркт.
Свідок ОСОБА_5 , продавець, суду пояснила, що з ОСОБА_5 одружені з 2013 року. На час початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 перебував у Чехії. Через два дні поїхав в Україну - хотів служити у ЗСУ. Ходив у військкомат, довго не брали, потім взяли у територіальну оборону у Тлумачі, аж потім у в/ч у Коломиї, де приблизно 1-2 місяці приходив навчання, а тоді з в/ч направлений на службу у Донецьку область. Приблизно у серпні 2022 року був поранений, проходив лікування у Івано-Франківську у ЦМКЛ та ОКЛ, де у вересні 2022 року йому робили операцію. Після операції проходив реабілітацію, надали відстрочку від служби на 30 днів. Далі був скерований на ВЛК, яке не пройшов, а тому сказали, що пройде ВЛК у м. Дніпро. Потім ще стаціонарно лікувався у ЦМКЛ, а також у психіатричній лікарні - не пам'ятає причини. На час проходження ВЛК і госпіталізацію у психлікарню пересувався за допомогою ціпка (не милиць), носив з собою рюкзак. Після психлікарні орієнтовно був три дні вдома, а далі поїхав у в/ч у АДРЕСА_1 , звідки був відправлений у зону бойових дій (хоча мав їхати м. Дніпро проходити ВЛК). Тих три дні, що був вдома після психлікарні, був дуже агресивний і неспокійний, сильно змінився, коли приїхав після поранення, був пригнічений, не міг спати, кидався з ліжка, кричав у сні, повторював, що біля нього стоять його друзі, які загинули чи зникли безвісти під час бойових дій. Під час знаходження вдома був агресивний, неспокійний, приймав ліки, які призначали в лікарні, зривався, залазив під стіл (ховався від літаків), скинув з ліжка дитину. Купляли йому карбомезапін, кветирон, гідроксизин, приймав їх ці 3 дні вдома. Їй здається, що через стрес і під впливом цих ліків так поводився. Через декілька днів (до тижня часу) після того, як чоловік поїхав у зону бойових дій, їй подзвонили у ДБР і запитали, де він. Через декілька днів отримала смс від чоловіка, щоб приїхала забрала його з Івано-Франківська у село, забрала, а через день чи два з його ініціативи поїхав з сестрою у ДБР. Казав у ДБР, що не мав бути у Дружківці, бо не пройшов ВЛК (наскільки пам'ятає, мав проходити ВЛК наприкінці березня 2023 року). Крім того, ходив ще у військову службу правопорядку. З 20.03.2023 по червень 2023 був вдома у селі, до військової служби не виявляв бажання і не намагався повернутись, на даний час військову службу не проходить.
На підтвердження перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в неосудному або обмежено осудному стані стороною захисту подано виписку з медичної картки (стаціонарного) хворого №840/23 КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №2937 від 06.03.2023, згідно якої ОСОБА_5 на підставі направлення командира військової частини НОМЕР_1 в період з 16.02.2023 по 06.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом «Розлад адаптації з переважанням порушення інших емоцій та інсомнією» (а.с.32).
За твердженням сторони захисту, після закінчення стаціонарного лікування у виписці ОСОБА_5 було рекомендовано пройти тримісячний курс медичних препаратів кветирон, атаракс, карбамазепін, кардіомагніл, рамідіпін, а також продовжити психотерапевтичний супровід у вигляді бустерних зустрічей. Після закінчення стаціонарного лікування у Відділенні медико-психологічної реабілітації №5 КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» ОСОБА_5 не направлявся командуванням військової частини НОМЕР_1 на ВЛК для визначення стану придатності до військової служби або з'ясування потреби у відпустці за станом здоров'я. Натомість ОСОБА_5 було доставлено в район ведення бойових дій за місцем тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_3 для виконання бойових завдань за посадою навідника кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону управління військової частини НОМЕР_1 .
У липні 2023 року ВЛК військової частини НОМЕР_3 проведено обстеження стану здоров'я ОСОБА_5 . Згідно довідки військово-лікарської комісії №460 від 28.07.2023, ОСОБА_5 на підставі ст.17б, 61в, 64в, 38г, 39в, 54г, 13г графи ІІ Розкладу хвороб - обмежено придатний до військової служби (а.с.33).
Згідно п. б ст.17 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом МЮУ №402 від 14.08.2008 зі змінами), до п. «б» належать реактивні психози зі сприятливим перебігом, а також помірно виражені, тривалі або повторні невротичні розлади, коли хворобливі явища, незважаючи на патогенетичне лікування, стійку утримуються і заважають особам виконувати обов'язки військової служби. Експертна постанова приймається після безуспішного стаціонарного лікування хворого не менше 20 діб.
Враховуючи, що згідно медичних документів розлади психічного стану існували у ОСОБА_5 як до, так і після викладених в обвинувальному акті періоду інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання сторони захисту, вказані відомості про розлади здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 та надані покази свідчать про можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в неосудному або обмежено осудному стані, що має значення для кримінального провадження.
Також важливим є питання визначення загального стану здоров'я обвинуваченого та можливості виконання ним обов'язків за посадою у період інкримінованого кримінального правопорушення у районі бойових дій.
З огляду на викладене, для встановлення психічного, психологічного та загального стану здоров'я обвинуваченого необхідні спеціальні знання, а тому слід призначити відповідну експертизу.
Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно з ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
З врахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначення амбулаторної судової медичної психолого-психітричної експертизи з поставленням для вирішення експертом відповідних питань.
У той же час, стороною захисту не наведено будь-якого обґрунтування необхідності проведення щодо ОСОБА_5 саме стаціонарної експертизи у Львівській філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» (Львівській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»), а тому суд вважає за достатнє у даному випадку провести амбулаторну судову експертизу, доручивши її проведення експертам КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради».
Керуючись ст.ст. 242, 243, 332, 372, 376, 392, 509 КПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (з подальшими змінами), суд -
Клопотання захисника про призначення комплексної судової судово-медичної та психолого-психіатричної експертизи - задовольнити частково.
Призначити в кримінальному провадженні з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, - амбулаторну комплексну судову медичну психолого-психіатричну експертизу.
На вирішення експертів поставити наступні питання:
1. Які індивідуальні психологічні особливості обвинуваченого ОСОБА_5 ?
2. Чи могли індивідуальні психологічні особливості обвинуваченого ОСОБА_5 суттєво вплинути на його поведінку на момент інкримінованого кримінального правопорушення (березень 2023 року)?
3. Чи міг обвинувачений ОСОБА_5 на момент інкримінованого кримінального правопорушення (березень 2023 року) перебувати в емоційному стані (і якщо так, то у якому саме), що суттєво вплинув на його свідомість і поведінку?
4. Чи існували зазначені у довідці ВЛК №460 від 18.07.2023 захворювання (хвороби) обвинуваченого ОСОБА_5 на момент інкримінованого кримінального правопорушення (березень 2023 року)?
5. Чи міг обвинувачений ОСОБА_5 станом на момент інкримінованого кримінального правопорушення (березень 2023 року) під впливом захворювань, зазначених у довідці ВЛК №460 від 18.07.2023 за статтями 17б, 61в, 64в, 38г, 39в, 54г, 13г графи ІІ Розкладу хвороб, перебуваючи в районі бойових дій, належним чином виконувати обов'язки за посадою навідника кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону управління військової частини НОМЕР_1 ?
6. Чи могло вплинути на емоційний стан обвинуваченого ОСОБА_5 на момент інкримінованого кримінального правопорушення (березень 2023 року) вживання призначених йому медичних препаратів згідно рекомендації виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №840/30, а саме кветирон 200 мг по 1 т на ніч протягом 3 місяців (з подальшою корекцією дози), атаракс 25 мг по 1 т 2 р/д протягом 3 місяців, карбамазепін 200 мг по 1 т на ніч, рамідіпін по 1/2 т 1 р/д?
7. Якщо так, то яким чином вживання вищезазначених препаратів на момент інкримінованого кримінального правопорушення (березень 2023 року) відобразитись на емоційному стані обвинуваченого ОСОБА_5 ?
8. Як вплинуло на емоційний стан обвинуваченого ОСОБА_5 повернення його в березні 2023 в район бойових дій після виписки 06 березня 2023 з Відділення медико-психологічної реабілітації №5 КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР»?
9. Чи страждав обвинувачений ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, на будь-який психічний розлад (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки)?
10. Чи міг обвинувачений ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, за своїм психічним станом, з урахуванням емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки?
11. Чи страждає обвинувачений ОСОБА_5 у даний час на будь-яку психічну хворобу чи психічний розлад (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки)?
12. Чи здатний обвинувачений ОСОБА_5 у даний час за своїм психічним станом, з урахуванням емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки?
13. Чи потребує обвинувачений ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, а якщо потребує, то яких саме?
Проведення амбулаторної комплексної медичної психолого-психіатричної експертизи доручити експертам КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради».
Встановити строк виконання амбулаторної комплексної медичної психолого-психіатричної експертизи до 20.03.2025 року.
Направити в розпорядження експертів матеріали кримінального провадження №344/17225/23, 1-кп/344/1274/23 (№62023140150000115).
Зобов'язати прокурора, а також сторону захисту надати на вимогу судових експертів медичні документи ОСОБА_5 , а також у разі необхідності - додаткові свідчення колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася, про особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси, у тому числі у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідчення про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення) відповідно до п.6.9, п.6.10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (з подальшими змінами).
Висновок експертизи одразу ж після її проведення направити до Івано-Франківського міського суду.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_11 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_12