запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/208/25Головуючий у 1-й інстанції Стоматов Е.Г.
Єдиний унікальний №333/11088/23Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП
17 січня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 30.11.2023 року о 16 год. 48 хв. в м.Запоріжжі по вул.Європейській біля буд.6 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, повторно протягом року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 528» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.п.2.1.(а), 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП і на нього на підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.
Свої вимоги мотивував тим, що суд виніс рішення не з'ясувавши всіх обставин справи, не допитавши свідків і поліцейських.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та захисник Мельніков В.Є. не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином,тому у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 та захисника Мельнікова В.Є. до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП адміністративних правопорушень відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП адміністративних правопорушень відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №621654 від 30.11.2023 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, тремтіння рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння;
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №621655 від 30.11.2023 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, при цьому був позбавлений права керувати транспортним засобом;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7882674 від 06.10.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування;
- довідкою щодо повторності вчиненого правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗНПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 30.11.2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зі змісту якого вбачається, що працівники поліції їдуть за автомобілем «BMW 528» д.н.з. НОМЕР_1 , який на вимогу патрульних поліцейських зупиняється, за кермом перебуває ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомляють причину зупинки, а саме що у них є інформація, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення, тобто ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 погодився що він позбавлений прав керування транспортним засобом.
Під час розмови з водієм у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку з такими обставинами, працівник поліції вимагав від останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відповів відмовою (запис:17:01:48).
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини дійсно мали місце.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП проявляється у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинено ОСОБА_1 як особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Більш того, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, враховуючи наявні докази та пряме зазначення про це в апеляційній скарзі апелянтом, ніким не оспорюється.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, викладені поліцейськими у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 , тим самим, порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі судом не встановлено.
Апеляційний суд зауважує, що відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Наявні в матеріалах справи відеозапис та інші матеріалі справи, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.5 ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб на стан сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Огляд проводиться у присутності двох свідків лише в разі неможливості застосування таких засобів.
Той факт, що при розгляді справи судом першої інстанції не заслухані працівники патрульної поліції правильності висновків суду не спростовує та не свідчить про незаконність винесеної постанови.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.
У зв'язку з наведеним, у суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, ч.2 ст.130 КУпАП адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 лютого 2024 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 333/11088/23