Справа №: 343/2536/24
Провадження №: 2/343/145/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
Позивачка ОСОБА_1 27 листопада 2024 року звернулася до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просить ухвалити рішення, яким:
шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 24 травня 2016 року Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №77, розірвати;
після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 » не змінювати;
судові витрати по справі вона згідна понести одноособово.
Свої вимоги мотивує тим, що з чоловіком шлюб вони зареєстрували 24 травня 2016 року в Долинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області , актовий запис №77.
В даному шлюбі у них народилася дочка, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Протягом останнього року їх з відповідачем стосунки в сім'ї ускладнилися. Чоловік почав частіше зловживати спиртними напитками, а будучи в нетверезому стані, влаштовує різного роду дебоші, під час яких наносить їй образи нецензурними словами, принижуючи її честь та гідність, застосовує до неї фізичну силу, завдаючи їй фізичного болю, виганяє її з житлового приміщення. Найгірше те, що насильство в сім'ї, всі ці сімейні конфлікти, які вже носять постійний характер, проходять в присутності малолітньої дитини, що може негативно вплинути на її розвиток та виховання. Така поведінка чоловіка в сім'ї, таке зневажливе відношення його до неї привело до того, що вона втратила інтерес до відповідача, а сім?я їх розпалася. Жити в постійній нервозній обстановці, в стресі, вона не бажає, так як така атмосфера в сім'ї негативно впливає на її та дитини самопочуття, настрій та здоров'я.
Вважає, що продовжувати їх сімейні відносини не доцільно. Щоб уникнути різного роду сімейних конфліктів, вони останнім часом проживають окремо, не підтримують ніяких сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають спільного побуту. Тобто їх шлюб носить лише формальний характер, а сім'я їх розпалась остаточно. Відновлювати сімейні відносини, вона не бажає. Вважає, що збереження шлюбу суперечитиме її інтересам та інтересам їх дочки. А відтак ніякі заходи щодо примирення подружжя не дадуть бажаних результатів, а отже, не має підстав застосовувати положення ст.111 СК України, оскільки прийняте нею рішення про розірвання шлюбу є обдуманим, зваженим і остаточним.
За таких обставин шлюб між ними необхідно розірвати.
Після розірвання шлюбу вона бажає надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_3 ».
Спору щодо поділу майна між ними, сторонами, не має.
Спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини між ними, сторонами, не має. Дитина залишається проживати разом з нею (а.с.1-3).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024, цивільна справа № 343/2536/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.13).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.11.2024 відкрито спрощене провадження у справі №343/2536/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз'яснено сторонам їх право заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками для подання заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзи, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (а.с.14).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазур В.В., подав відзив на позовну заяву про розірвання шлюбу, в якому просив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Зазначив, що ознайомившись із доводами позовної заяви, відповідач повністю їх заперечує і вважає, що така є необґрунтованою і передчасною та не містить жодних доказів на підтвердження наведених обґрунтувань і не може бути задоволена судом виходячи з наступного.
Суть позовної заяви зводиться до того, що своїми доводами позивач намагається відповідача звинуватити в тому, що він почав частіше зловживати спиртними напитками, що він будучи в нетверезому стані влаштовую різного роду дебоші, що його відношення до позивача є зневажливим і це все негативно впливає на її самопочуття, настрій та здоров'я.
Проте, позивач не надала суду жодних доказів, які б підтверджували про зловживання ним алкоголем, про влаштування ним «дебошів», тим більше у нетверезому стані чи про будь-яке зневажливе його ставлення до неї.
Не надала позивач також суду і доказів про вплив його вищенаведеної поведінки на самопочуття, на настрій чи здоров'я позивача.
Адже, будь-яка протиправна поведінка однієї особи стосовно іншої, в тому ж числі і розпивання алкогольних напоїв, перебування в нетверезому стані, вчинення хуліганських дій (дебошів) та інші протиправні дії, фіксуються у передбачений законом спосіб і карається законом.
Викладені позивачем у своїй позовній заяві доводи є надуманими і такими, що спрямовані на безпідставне порушення його прав та законних інтересів, прав та інтересів їх спільної дитини. На підтвердження своїх позовних вимог, позивач не надала суду жодних доказів, які б переконували суд в необхідності задоволення заявлених позивачем позовних вимог.
Він не заперечує про те, що під час перебування у сімейних відносинах між ним та позивачем, як з боку однієї сторони, так і з боку іншої відбувалися суперечки, з приводу різних поглядів на життя, на сімейні відносини чи на побутові та професійні теми. Проте, такі суперечки завершувалися без будь-яких негативних наслідків. Жодних протиправних дій стосовно позивача відповідач не вчиняв і не мав наміру вчиняти.
Щодо обґрунтувань того, що сторони останнім часом проживають окремо, не підтримують ніяких сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають спільного побуту, то таке її бачення є хибним. Відповідач вже близько дев'яти років проживає і працює у Словаччині, де всі свої зусилля витрачає на важку працю, щоб заробити кошти і облаштувати свою сім'ю на належному рівні.
Щодо небажання позивача відновлювати сімейні відносини та її переконання, що збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та інтересам їхньої дочки, що викликає розірвання шлюбу, то така поведінка дійсно суперечить її інтересам, його інтересам та інтересам їх спільної дочки. Крім того, така поведінка позивача ще й суперечить інтересам його батьків, які теж приймають активну участь у підтриманні їх сім'ї. Зокрема, його батьки за свій кошт придбали двох кімнатну квартиру і подарували йому з метою комфортного проживання його сім'ї, щоб вони не обтяжували себе зароблянням грошей на придбання квартири.
Сторона відповідача також вважає, що позивач у своїй позовній заяві не обгрунтувала:
-чому позивач з відповідачем являються людьми з різним характером та різним світоглядом;
-чому між ними постійно виникають конфлікти та непорозуміння, які негативно впливають на їхні відносини;
-чому з ініціативи відповідача, як вважає позивач, сім'я розпалася і існує лише формально та чому поновлювати шлюбні стосунки не збирається.
Відповідача та позивача поєднує наявність спільної малолітньої дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , багато інших спільних прав та обов'язків, вирішення яких в позашлюбних відносинах буде негативно впливати на їхні інтереси та інтереси всіх інших членів сім'ї та родини.
Тому при вирішенні даного спору відповідач бажає, щоб була також взята до уваги і його думка, виходячи хоча б з того, що шлюбні відносини вже тривають близько 8-ми років.
Відповідач, як і інші чоловіки, створив сім'ю, в якій народилася дитина, яку любить, цінує і робить все необхідне для її виховання. За весь час спільного життя відповідач працював на роботі, заробляв гроші і витрачав їх для утримання сім'ї, не жаліючи особистого часу, останній старався бути любимим для дитини татом і коханим для дружини чоловіком.
Не розуміє чому, не попередивши відповідача і не пояснивши своїх намірів, не врахувавши права та інтереси останнього, спільної дитини, близьких родичів, позивач самостійно, не обговоривши даного питання в позасудовий спосіб, прийняла рішення звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Позивач не навела у своїй заяві жодних обґрунтованих обставин, на підтвердження своїх вимог, а проявила зловживання своїм правом на звернення до суду з даним позовом, не врахувавши права, інтереси і свободи інших учасників сімейних відносин, зокрема чоловіка, спільної дитини, батьків та рідних, що негативно впливає на їх моральний і психологічний стан та дискредитує сім'ю в цілому.
Отже, наведені вище обставини і норми діючого законодавства свідчать про те, що позовні вимоги позивача є упередженими, непослідовними, суперечить правам та інтересам учасників шлюбних відносин, їх спільних дітей та близьких членів родини. Такі позовні вимоги позивача суперечать моральним засадам суспільних відносин, негативно впливають на всіх членів сімейних відносин і не вирішують проблеми по суті і по характеру їх виникнення, а навпаки їх ускладнюють.
А тому, відповідач вважає, що рішення про розірвання шлюбних відносин, які формувалися і будувалися впродовж 8-ми років, може негативно вплинути на моральний і психологічний стан всіх членів сім'ї і родини, в тому ж числі і позивача, порушити їх права і може завдати їм моральної та матеріальної шкоди. При тому, що відмова в задоволенні позову не перешкоджає особі звернутися до суду з таким же позовом повторно, якщо, звичайно ж, виникне така необхідність.
Повідомив, що у зв'язку з розглядом даної цивільної справи в суді позивачем попередньо понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9500 гривень:
-з'ясування адвокатом обставин справи, вивчення документів, що надані довірителем, оформлення між адвокатом і довірителем договірних правовідносин - 1500 грн;
-аналіз адвокатом законодавства та судової практики - 1500 грн;
-написання та відправлення відзиву на позовну заяву - 4500 грн;
- участь у проведенні судового засідання - 2000 грн (а.с.40-44).
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Оленин О.Ф. (ордер серії АТ №1085503 а.с.11) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Позивачка ОСОБА_1 категорично настоює на розірванні шлюбу, оскільки примирення та збереження сім'ї з відповідачем ОСОБА_2 - неможливе.
Відповідач ОСОБА_2 , в судові засідання не з'явився, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому Законом порядку, про що свідчить: оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с. 16-17,38-39). Судова повістка, яка направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією, повернулась в Долинський районний суд з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.19-20).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазур В.В. (ордер серії ВК №1155340 а.с.23) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що позов подано позивачкою ОСОБА_1 передчасно, є можливість збереження сім'ї. Просив у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву про розірвання шлюбу.
Cуд, вислухавши пояснення позивачки, її представника та представника відповідача, вивчивши позовну заяву, відзив на позовну заяву про розірвання шлюбу, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов, підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя.
У відповідності до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.05.2016 (а.с.7) свідчить про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 24 травня 2016 року був укладений шлюб зареєстрований Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №77. Прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка “ ОСОБА_3 », дружини “ ОСОБА_3 ».
За час спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька, ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження РА671066 а.с.8).
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї.
Позивачка не бажає зберегти сім'ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту , проживають окремо, їх сім'я розпалася.
Ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України).
Ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Таким чином шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише одного із подружжя продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.
Оскільки позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Беручи до уваги волевиявлення позивачки щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі та їх дитини порушені не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задоволити.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Однак, позивачка просить судові витрати по справі залишити за нею.
За таких обставин, суд вважає, що сплачений позивачкою судовий збір в сумі 1211,20 грн при поданні позову до суду, слід залишити за нею.
На підставі викладеного, ст.16 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , ст. ст. 24,56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 24 травня 2016 року Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №77 - розірвати.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити “ ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_3 , орган що видав 2617, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 28.01.2025
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш