Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 січня 2025 року Справа № 520/29844/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу зменшення розміру грошового забезпечення визначеного на підставі довідки виданої головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 566 від 11 вересня 2023 року з показника 90% до показника 70%, при здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2023 ОСОБА_1 ; - зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення визначеного на підставі довідки виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 566 від 11 вересня 2023 року без обмеження виплати пенсії граничним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше здійснених платежів, без обмеження строком.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем неправомірно обмежено виплату пенсії максимальним її розміром, що унеможливило отримання такої у законодавчо визначених розмірах. Також відповідачем зменшено відсоткове значення розміру пенсії позивача з 01.02.2023 з 90 % до 70 % грошового забезпечення при перерахунку пенсії на виконання судового рішення. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими що суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак відповідача необхідно зобов'язати до вчинення певних дій. З урахуванням наведено просить позов задовольнити.
Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.
Ухвалою суду від 01.11.2024 адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 20.01.2025 витребувано докази у відповідача. Ухвала суду виконана 28.01.2025.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Суд установив, позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 16.03.20113 та отримує пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ. Дані обставини установлено із перерахунків пенсії, пенсійна справа № 2003035888-МВС.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою 2004008534 (МНС) від 17.03.20211 позивачу визначено розмір грошового забезпечення у відсотковому відношенні 90 %.
Відповідно до перерахунку пенсії від 13.05.2024 станом на 01.02.2023, основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 36) у розмірі 38063,97 грн. Підстава перерахунку пенсії - рішення суду. Підсумок пенсії з надбавками 43956,18 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.
На звернення позивача від 18.04.2024 відповідачем надано відповідь листом від 13.05.2024 про те, що судовим рішенням на відповідача не покладено зобов'язання щодо виплати пенсії з урахуванням 90% від суми грошового забезпечення, а тому з 01.02.2023 установлено позивачу розмір 70 відростків відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Попри те позивач вважає дії відповідача протиправними щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, адже таке суперечить вимогам чинного законодавства.
Згідно зі статтею 10 Закону №2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом викладено в новій редакції частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), доповнено частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Таким чином, як вбачається у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в розмірі 10740,00 грн, відповідно до Закону №911-VIII. З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 склав 13730 грн.
Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.
З аналізу викладеного суд зазначає, що протягом спірного періоду стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року (справа №522/3093/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 року у справі №753/1216917.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 17.02.2022 року по справі №640/11168/20 та від 02.08.2022 по справі № 240/1369/21.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Тому, такі його дії є протиправними, оскільки, як встановлено матеріалами справи, позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, який здійсним перерахунок пенсії позивача з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2023.
З огляду на протиправність дій відповідача та для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром з 01.02.2023.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату пенсії з 01.02.2023 виходячи з відсоткової величини 90%, а не 70%, суд прийшов наступного.
Суд повторно зазначає, що на момент призначення пенсії позивачу основний розмір пенсії позивача становив 90%. Згідно з перерахунку пенсії від 13.05.2024 станом на 01.02.2023, основний розмір пенсії позивача становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 36).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, 17.11.2003) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року. Пунктом 23 Розділу ІІ вказаного Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 1 березня 2018 року (далі - Постанова №704). Пунктом першим затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, яка набрала законної сили 16.10.2019 за наслідками її перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №103 також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії, тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд повторно зазначає, що станом на 16.03.2011 розмір пенсії позивача склав 90% грошового забезпечення, а станом на 01.02.2023 розмір пенсії позивача склав 70 % грошового забезпечення, що підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи.
З огляду на викладене вище суд прийшов висновку, що відповідач під час проведення перерахунку пенсії позивача в порушення зазначених вище вимог законодавства зменшив відсоткове значення розміру пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення, а відтак такі дії відповідача суд визнає протиправними, а тому з метою захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язання відповідача перерахувати з 01.02.2023 пенсію позивача у розмірі 90% сум грошового забезпечення та виплатити її з урахуванням проведених раніше виплат, а позовну вимогу у цій частині задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання про те, що відповідач вчинив протиправні дії щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, що суперечить вище наведеним норма права, будь-яких доказів на правомірність вчинення таких дій відповідачем не подано, хоч цей обов'язок поскладена саме на суб'єкта владних повноважень у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, а відтак з метою поновлення порушеного зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження граничним розміром, починаючи з 07.11.2023, з урахуванням виплачених сум.
З огляду на викладене суд прийшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.
У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити пенсію без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.02.2023.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.02.2023 пенсію ОСОБА_1 у розмірі 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1937,92 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, майдан Свободи, 5, код ЄДРПОУ 14099344.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.01.2025.
Суддя М. І. Садова