Справа № 188/1541/24
Провадження № 2/188/505/2025
27 січня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,
при секретарі Бібіковій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що з 2022 року вона і відповідач проживали у цивільному шлюбі без державної реєстрації. В період спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає. На цей час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 роки та потребує фінансової допомоги з боку батька дитини.
На підставі статей 84, 180 - 183, 184 Сімейного кодексу (далі - СК) України позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно до її повноліття, та на своє утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
28 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала і просила задовольнити.
Відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку, передбаченому статтями 128, 130 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, в судове засідання не з'явився без поважних причин, відзив на позов не надав.
Суд, вивчивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом на підставі наданих позивачкою доказів встановлено, що з 2022 року сторони проживали сім'єю без державної реєстрації шлюбу. В період спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 01 червня 2024 року Петропавлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Батьком дитини згідно з наданою копією свідоцтва про народження є відповідач.
Сторони разом не проживають, дочка проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Позивачка на цей час не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 роки.
Правовідносини між сторонами регулюються СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Суд виходить з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов'язків батьків з догляду та матеріального забезпечення власної дитини. При вирішенні спору суд керується положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Дитина має право розраховувати на повноцінне дитинство. Інтереси дитини підлягають переважному захисту у разі співставлення з правами та законними інтересами відповідача.
Суд відзначає, що батьки дитини мають рівні обов'язки з надання утримання дитині, оскільки згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, за приписами ст. 182 СК України судом враховано, що мати дитини здійснює догляд за нею, але можливості матері по наданню утримання на дитину є обмеженими.
Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
В Постанові Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
На підставі досліджених доказів та беручи до уваги, що відповідач є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 і повинен утримувати матір його дитини в період догляду нею за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку та дитину до її повноліття, однак матеріальної допомоги на утримання матері та дитини не надає, суд дійшов висновку, що відповідач має можливість виплачувати аліменти на користь позивача як матері його дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, та в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання до суду позовної заяви.
Позивачку відповідно до п. 3 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, ст.ст. 75, 80, 84, 86, 88, 91, 141, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 141, 176, 263-265, 273, 352, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 27 червня 2024 року до досягнення донькою повноліття.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно на її утримання на час догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 27 червня 2024 року до досягнення донькою трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя П. О. Бурда