cправа № 752/26924/21
провадження №: 2-а/752/9/25
23.01.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ГАБ № 3613441 від 23 жовтня 2021 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що на адресу позивача надійшла постанова ГАБ № 613441 від 23.10.2021, складена інспектором взводу 2, роти 2, батальйону 1, полку 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту Патрульної поліції Легенького А.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Згідно постанови ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення у вигляді перебування 23.10.2021 о 16:16 год. У приміщенні центрального залізничного вокзалу за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, без засобу індивідуального захисту, а саме захисної маски, що закриває ніс та рот, під час дії карантину, тобто порушення п.п. 2, п. 2.2 Постанови Кабінету Міністрів України - 1236 від 09.12.2020. Також зазначає, що зміст постанови ГАБ № 613441 від 23.10.2021 про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
З урахуванням викладеного, просить скасувати постанову серії ГАБ № 613441 від 23.10.2021.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Відзив на адміністративний позов в порядку ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Відповідачем не було подано.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.10.2021 Інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Легеньким А.А. було винесено постанову серії ГАБ № 613441 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. п. 1 п. 2-2 Постанови КМ України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236, зі змінами та доповненнями, з 17 червня 2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Громадське місце - частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під'їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше).
Згідно з ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справ про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення особа може користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
За правилами ст. 255 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого їй правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23.10.2019 по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушень, не надав.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в ході розгляду справи не надано доказів на спростування тверджень позивача, а також не надано суду безспірних та допустимих доказів про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, стосовно позивача поліцейським виконані вимоги ст. ст. 268, 280 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, судом встановлено, що на місці події постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП не складалась, відповідачем не доведено, що він належним чином повідомив позивача про розгляд справи, а також про час і місце розгляду справи, що він роз'яснив позивачу права, передбачені ст.268 КУпАП, та право та порядок оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
За положеннями ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до статті 271 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності може представляти захисник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення(Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).
Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку їх роз'яснення до моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, могла вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, передбаченого Конституцією України, всі сумніви щодо винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Тому, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому їх слід задовольнити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі ст. 139 КАС України, суд присуджує стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 470,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 613441 від 23.10.2021 року винесену Інспектором 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Легеньким А.А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП України - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 470 (чотириста сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Ю. Мазур