Справа №752/6586/24
Провадження №2/752/1069/25
23 січня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника позивача ОСОБА_6,
відповідача Мілоцького О.Л. ,
представника третьої особи Старікова Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання адвоката Старікова Євгена Олексійовича, подане в інтересах третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, ОСОБА_2 , про передачу справи на розгляд за підсудністю,-
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2 про визнання права власності на частку нерухомого майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, та зняття арешту з нерухомого майна.
12.11.2024 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, адвокат Старіков Є.О. подав до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Обґрунтовуючи вказане клопотання зазначив, що позовні вимоги стосуються одночасно декількох об'єктів нерухомого майна, а саме часток у двох квартирах, розташованих у Голосіївському районі м. Києва, і частки у квартирі, розташованій у Печерському районі м. Києва.
Згідно довідок про оціночну вартість спірних квартир, долучених позивачем до уточненої позовної заяви, оціночна вартість 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 1 514 584,45 грн.; оціночна вартість 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 складає 1 819 585,48 грн.; оціночна вартість 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 складає 2 540 729,80 грн.
Об'єкт нерухомого майна, вартість якого є найвищою, розташований в Печерському районі м. Києва, тому в силу імперативних вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України справа підсудна Печерському районному суду м. Києва.
Представник позивача подав заперечення на клопотання про передачу за підсудністю, зазначив, що в Голосіївському районі міста Києва знаходиться два об'єкта нерухомого майна з трьох. Таким чином, позовна заява є підсудною Голосіївському районному суду міста Києва.
Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання, просив відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи адвокат Старіков Є.О. підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.
Відповідач приватний виконавець Мілоцький О.Л. залишив вирішення питання про передачу справи за підсудністю на розсуд суду.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд становив наступне.
ОСОБА_3 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 , приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2 , в якій просила визнати право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину майна, яке перебуває в спільній сумісній власності подружжя, а саме: квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та зняти арешт з вищезазначеного майна, яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4
22.05.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.11.2024 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, адвокат Старіков Є.О. подав до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Відповідно до довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості від 15.04.2024 оціночна вартість 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 1 514 584,45 грн.; оціночна вартість 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 складає 1 819 585,48 грн.; оціночна вартість 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 складає 2 540 729,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як зазначено у п. 42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (провадження №12-73гс20), аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підступності.
Схожа правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07. 2020 у справі №910/10647/18.
Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Як вбачається з матеріалів справи, предмет спору стосується визнання права власності ОСОБА_3 на 1/2 частину майна, яке перебуває в спільній сумісній власності подружжя, а саме: квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та зняття арешту з вищезазначеного майна.
З матеріалів справи встановлено, що серед зазначених об'єктів нерухомого майна оціночна вартість 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , є найвищою.
Таким чином, враховуючи положення ч.1 ст.30 ЦПК України, а також надані відомості щодо вартості спірного майна, в даному випадку справа підсудна Печерському районному суду міста Києва, оскільки саме у вказаному районі міста Києва знаходиться спірний об'єкт нерухомості, вартість якого є найвищою.
Вищенаведене спростовує доводи представника позивача, якими він обґрунтовував свої заперечення проти передачі справи на розгляд за правилами виключної підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, клопотання адвоката Старікова Євгена Олексійовича про передачу справи за підсудністю підлягає задоволенню, а цивільна справа підлягає передачі за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 184, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання адвоката Старікова Євгена Олексійовича задовольнити.
Передати за підсудністю для розгляду Печерським районним судом міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2 про визнання права власності на частку нерухомого майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, та зняття арешту з нерухомого майна.
Передачу цивільної справи здійснити в порядку, встановленому частиною 3 статті 31 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення.
Ухвала складена 28.01.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова