27 січня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника Мізюка В.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2024 року,-
Постановою судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 10200 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 10 вересня 2024 року о 09 год.00 хв., діючи у складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону із України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон України на напрямку 836 прикордонного знаку, ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в ході реалізації оперативної інформації, отриманої в рамках ДПОІ, був затриманий офіцерами відділу боротьби з транскордонною злочинністю ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону та офіцерами ПОРВ (з м.д. АДРЕСА_1 ) під час руху в сторону кордону на відстані 5000 метрів від лінії державного кордону, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
На судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Вважає, що районний суд не перевірив всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, не в повному обсязі дослідив матеріали, які мають значення для вірного вирішення справи.
Справа №33/822/39/25 Головуючий у І інстанції: Цуренко В.А.
Категорія:ч.2 ст.204-1КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Стверджує, що він не мав умислу перетнути державний кордон, оскільки є особою з інвалідністю 3 групи, перебуває на військовому обліку, на момент складання протоколу мав довідку про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації.
Зазначає, що в справі відсутні докази вчинення ним інкримінованого правопорушення. З протоколу не вбачається, які саме дії він вчинив для спроби перетину кордону, а сам факт перебування на відстані 5000 метрів від лінії державного кордону не свідчить про такий намір.
Твердить, що жодних доказів наявності у нього наміру перетнути кордон працівниками прикордонної служби не було виявлено.
Вважає, що в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, мотивуючи тим, що він не був належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи, повістки із суду не отримував. Копію постанови також не отримував, про що свідчить долучений ним конверт з рекомендованим повідомленням. Про оскаржуване рішення дізнався 24 грудня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами справи в Глибоцькому районному суді Чернівецької області, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, до суду не з'явився. За таких обставин відповідно до ст.294 ч.6 КУпАП його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доводи захисника,дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Апеляційним судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення судом ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи. Судовий розгляд 29 жовтня 2024 року був здійснений за його відсутності, даних про отримання ОСОБА_1 копії постанови немає.
Доводи апелянта про те, що він дізнався про судове рішення 24 грудня 2024 року, не спростовані наявними у справі доказами. Отже, строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений із поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судове рішення, яким особа визнається винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення,повинне бути законним, обґрунтованим доказами, які доводять винуватість поза розумним сумнівом, а також належним чином вмотивованим, у якому викладені мотиви прийняття одних та відхилення інших доказів, наданих суду.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані не були.
Згідно ч.2 ст.204-1 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб.
Такі дії із суб'єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом.
Відповідно ч.ч.1-3 ст.9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно постанови, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у спробі незаконного перетину державного кордону України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України у групі з іншою особою.
Такі висновки суд обґрунтував із посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання від 10.09.2024 року, складені щодо ОСОБА_1 , довідку щодо проведення первинного опитування затриманих осіб.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 10 вересня 2024 року о 09 год.00 хв., спільно з ОСОБА_2 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону із України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску на напрямку 836 прикордонного знаку, ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », був затриманий офіцерами ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону та офіцерами ПОРВ (з м.д.н.п. Черепківці) під час руху в сторону кордону на відстані 5000 метрів від лінії державного кордону (а.с.1).
Такі ж дані зазначені у протоколі про адміністративне затримання від 10.09.2024 року (а.с.2).
Суд зауважує,що власне протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження викладених у ньому обставин іншими доказами, не є достатньою підставою для висновку про винуватість особи.
Як зазначено у протоколах про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання, особа ОСОБА_1 була встановлена за наявним у нього паспортом громадянина України (копія паспорта на а.с.3).
Разом із тим, у справі немає даних, що ОСОБА_1 мав при собі закордонний паспорт, або спеціальні засоби чи обладнання задля подолання перешкод, які би могли вказувати на намір незаконного перетину кордону.
У матеріалах наявна довідка щодо проведення первинного опитування затриманих громадян України, у якій працівником прикордонної служби викладено зміст пояснень затриманих осіб, у тому числі ОСОБА_1 .
Зміст викладених у довідці пояснень гр-на ОСОБА_3 свідчить,що ОСОБА_1 за 5 тис.євро,із яких Пробоїв сплатив 2 тис євро, запропонував у незаконний спосіб переправити його через державний кордон.З цією метою ОСОБА_1 10.09.2024 року перевозив ОСОБА_4 до державного кордону на власному авто,однак вони були затримані прикордонним нарядом.
Згідно цієї довідки, ОСОБА_1 у ході опитування пояснив,що він мав намір у незаконний спосіб переправити ОСОБА_4 через державний кордон.
Також зазначено, що ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та направлено повідомлення до ВП №5 (смт. Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України. (а.с.6)
Зміст цієї довідки свідчить про відсутність наміру у ОСОБА_1 перетинати кордон у незаконний спосіб,а зазначені у довідці дії можуть вказувати на наявність ознак кримінального правопоуршення,передбаченого ст.332 КК України щодо незаконного переправлення ним через кордон іншої особи за кошти.
Суд посилався у постанові на вказану довідку,однак зазначеній у ній інформації не надав правильної правової оцінки.
Із викладених у апеляційній скарзі пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не мав наміру перетинати державний кордон України,при собі у нього були усі необхідні документи, зокрема, довідка про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.22), з якої вбачається, що він є особою з інвалідністю, тобто має право на виїзд за кордон без обмежень.
Під час апеляційного розгляду захисник пояснив,що наразі ОСОБА_1 є обвинуваченим у кримінальному провадженні за ст.332 ч.3 КК України по факту незаконного переправлення ОСОБА_4 через державний кордон та справа перебуває на розгляді у суді.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_1 умислу на незаконний перетин ним державного кордону України, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247,294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О.Дембіцька