27 січня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю захисника - адвоката Мандзюка В.Б., перевіривши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2024 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 20.11.2024 року о 17 годині 24 хвилини в місті Чернівці, по вулиці П. Каспрука, 22, керував автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився.
Вказаним ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2024 року щодо нього, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейськими з порушенням, оскільки він не підписаний особою, яка його склала.
Також зазначає, що письмові пояснення ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів справи, не мають жодного відношення до даної справи. Крім того, такий свідок не зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.
ЄУНСС: 7275/13328/24
НП:33/822/20/25 Головуючий у І інстанції: Чебан В.М.
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий в апеляційній ін-ції: Потоцький В.П.
Вказує і на те, що відмовився від проведення огляду, оскільки був у шоковому стані та поспішав до хворої дружини, а тому діяв у стані крайньої необхідності.
Зазначає, що поліцейські не роз'яснили йому права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
У судове засідання особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини свої неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, при цьому його захисник - адвокат Мандзюк В.Б. не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , а тому суд вважає за можливе розглянути справу без нього, відповідно до ст.294 КУпАП.
Заслухавши доводи захиника ОСОБА_3 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у законному порядку, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким районний суд дав правильну юридичну оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Зокрема, дані, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №178278 від 20.11.2024 року свідчать про те, що ОСОБА_1 20.11.2024 року о 17 годині 24 хвилини в місті Чернівці по вулиці П. Каспрука, 22, керував автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився (а.с.1).
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Доводи апелянта про те, що протокол не підписаний особою, яка його склала, не відповідають дійсності та спростовуються даними вказаного вище протоколу, де у графі 17 міститься підпис такої особи, тобто ОСОБА_4 .
Викладені у вищезазначеному протоколі обставини, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
Так, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, при обставинах зазначених в протоколі, підтверджується відеозаписами з боді-камер працівників поліції, з яких вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку, однак водій відмовився пройти такий огляд як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу так і в закладі охорони здоров'я (а.с.10 - диск).
Копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №178256 від 20.11.2024 року (а.с.3), схемою місця ДТП (а.с.6), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.11.2024 року (а.с.7) та копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3512255 від 20.11.2024 року (а.с.9), підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Будь-яких підстав недовіряти вищенаведеними доказами, апеляційний суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що працівники полії не роз'яснили йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, то такі суд апеляційної інстанції відхиляє, як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності останнім, оскільки він особисто поставив відповідний підпис в графі протоколу про ознайомлення з правами та обов'язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 жодним чином не заперечував щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, не висловлював з цього приводу жодних міркувань та заяв.
Питання щодо крайньої необхідності вирішувалося районним судом з висновками якого й погоджується апеляційний суд, та такої обставини не доведено, а саме, що тільки ОСОБА_1 міг усунути небезпеку, а не інша особа. Більше того, відповідно до даних відеозапису, такий триває близько 1 год 30 хв. і протягом цього часу ОСОБА_1 поводив себе спокійно, нікуди не поспішав, жартував, телефонував до друзів, щоб ті забрали його та автомобіль із місця ДТП, що також свідчить про надуманість доводів про його перебування у стані крайньої необхідності.
Твердження апелянта про те, що письмові пояснення ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів справи, не мають жодного відношення до даної справи, також є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, за таких обставин судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення районним судом цілком враховано вимоги ст. 33 КУпАП.
Рішення районного суду по суті є правильним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, а тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2024 року щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький