Провадження № 11-кп/821/305/25 Справа № 707/1/25 Категорія: ст.331 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора захисників:ОСОБА_6 ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.01.2023 за №12023250000000018, за апеляційними скаргами: захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 , на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 08 січня 2025 року, якою щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 березня 2025 року (включно), без визначення розміру застави.
В провадженні Черкаського районного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_20 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 08 січня 2025 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області, обвинуваченим: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 березня 2025 року (включно), без визначення розміру застави.
Станом на день вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції вважає що на даній стадії судового розгляду за обставин, викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором, доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , до вчинення інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень. Разом з тим, суд першої інстанції вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Продовжуючи обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, судом першої інстанції враховано обставини, що вказані в ст.177,178 КПК України. На переконання суду першої інстанції, ризики є дійсними та триваючими і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який та застосувати заставу.
Не погоджуючись з ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 08 січня 2025 року, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , подала апеляційну скаргу, в яких просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 08 січня 2025 року, та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 08 січня 2025 року скасувати, відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинуваченого ОСОБА_11 звільнити з під варти в залі суду негайно.
Захисник ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 , подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 08 січня 2025 року скасувати, та обрати обвинуваченій ОСОБА_12 , запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: нічний домашній арешт, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 зазначає, що матеріали кримінального провадження, долучені стороною обвинувачення до клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містять підстав для його продовження, з огляду на відсутність доказів обґрунтованості підозри. Крім того, під час продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом першої інстанції не було взято до уваги відсутність будь-яких обґрунтувань про продовження існування ризиків передбачених ст.177 КПК України. Зокрема, лише той факт, що ОСОБА_10 підозрюють у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, не може свідчити про наявність наміру втекти з метою уникнення такого покарання.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 зазначає, що під час розгляду клопотання в суді першої інстанції, сторона обвинувачення не доказав наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Тримання під вартою застосовано судом виключно на підставі можливого покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років. Зокрема, суд першої інстанції не дотримався практики ЄСПЛ та вимог чинного КПК, не обґрунтував необхідність тримання ОСОБА_11 під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 зазначає, що з оскаржуваною ухвалою не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Крім того, будь-які ризики, які дають підстави, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України відсутні. Зазначає, що стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_12 за час перебування під вартою значно погіршився, та продовжує погіршуватися ще більше. Також, на стадії досудового розслідування обвинуваченій обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 242 240 грн., але у обвинуваченої та її рідних протягом майже пів року не знайшлося фінансової змоги внести заставу, що підтверджує відсутність коштів, а тому нівелює ризики переховування, підкупу чи впливу учасників кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку захисників: ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 , про задоволення апеляційних скарг з наведених підстав, прокурора про залишення апеляційних скарг без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ст.199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження обвинуваченим: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що органом досудового розслідування, зокрема: ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, а ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування процесуальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшилися й виправдовують тримання під вартою обвинувачених.
Крім того, суд першої інстанції врахував дані про осіб обвинувачених, на які посилалися захисники, як то наявність постійного місця проживання, дані про їх сталі соціальні зв'язки в місці їх постійного проживання, у тому числі наявність в них родин й утриманців, їх майновий стан, наявність та відсутність судимостей. При цьому суд першої інстанції вірно зробив висновок, що характеризуючі дані обвинувачених не переважають можливих ризиків неправомірної їх поведінки та самі по собі не можуть бути підставою для висновку, що обвинувачені не будуть порушувати процесуальні обов'язки, а їх поведінка буде належною.
Судом першої інстанції враховано, що наявні у провадженні докази, на які посилається сторона обвинувачення, заявляючи клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , є достатньо вагомими, свідчать про обґрунтованість підозри останнім у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують їх з подіями кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачені могли вчинити дані правопорушення.
Крім того, суд першої інстанції перевірив можливість застосування відносно обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів та дійшов до правильного висновку про відсутність таких підстав, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. Обґрунтованих підстав для визначенням розміру застави обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , суд не вбачає.
На переконання апеляційного суду, обрання обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, з урахуванням фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, є необґрунтованим, невиправданим та недостатнім.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що лише той факт, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , підозрюють у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, не може свідчити про наявність наміру втекти з метою уникнення такого покарання.
Колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість обвинувачення дійсно не може бути єдиною підставою для застосування та продовження тримання особи під вартою. Водночас, суд першої інстанції при винесенні рішення не спирався виключно на тяжкість обвинувачення, а оцінив всі обставини та доводи сторін в сукупності, де тяжкість обвинувачення є лише одним з факторів, що було взято до уваги.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 про те, що стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_12 за час перебування під вартою значно погіршився, та продовжує погіршуватися ще більше.
Апеляційній суд зазначає, що під час апеляційного розгляду, не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої ОСОБА_12 під вартою, натомість, встановлена обґрунтована наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
З огляду на наведене, підстави для задоволення апеляційних скарг захисників: ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 з мотивів, наведених в них, та скасування чи зміни ухвали суду із застосуванням до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, на думку апеляційного суду, відсутні.
Керуючись ст.404, 405, ст. 407, ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів судової палати КПК України,-
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 08 січня 2025 року, якою щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 березня 2025 року (включно), без визначення розміру застави - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді