про залишення позовної заяви без руху
27.01.2025 Справа №607/1233/25 Провадження №2-а/607/162/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович під час вивчення позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
16 січня 2025 року засобами поштового зв'язку № 4600800071552, представник позивача - адвокат Сабатюк Н.П. - звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТОМ ТЦК та СП), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 61/1161 від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою
статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), постановленої начальником ТОМ ТЦК та СП підполковником ОСОБА_2 (далі - постанова № 61/1161).
Пунктом 3 частини першої 2747-IV від 06.07.2005">статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, з підстав невідповідності вимогам частини шостої статті 161, частини другої статті 286 КАС України.
Так, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається із доданої до позовної заяви копії постанови № 61/1161, постановленої начальником ТОМ ТЦК та СП ОСОБА_2 , вона датована 27 грудня 2024 року.
Таким чином, останнім днем звернення до суду із вказаним позовом щодо
постанови № 61/1161 було 06 січня 2025 року.
Утім, як вбачається з роздруківки відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» з штрих-кодовим ідентифікатором: «4600800071552», представник позивача звернулася з цим позовом лише 16 січня 2025 року, тобто, з пропуском десятиденного строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Представник позивача долучила заяву про поновлення строку на оскарження, в якій просила поновити строк оскарження постанови № 61/1161. У цій заяві ОСОБА_3 зазначила, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав 10.01.2025 поза межами строку оскарження, що підтверджується копією поштового конверта та результатами відстеження поштового відправлення № 4602700115261.
Суд, вказані причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вважає такими, що не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Як було зазначено за частиною другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Особливістю перебігу строку, встановленого зазначеною нормою, є те, що він розпочинається з дня ухвалення суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, в аспекті цієї справи з дня ухвалення ТОМ ТЦК та СП постанови № 61/1161.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. §33 рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (заява №45783/05).
ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»/«Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» (заява №28090/95) зазначив, що правила стосовно строків оскарження, безсумнівно, мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовуватися (§45).
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа № 990/139/23) вказала таке:
«Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою».
З матеріалів справи слідує, що 17.12.2024 щодо позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Під час складення протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, як особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, у тому числі й право на оскарження постанови. Крім того, позивачу було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 30 хв. 27.12.2024 в приміщенні ТОМ ТЦК та СП, кабінет № 204, та надано копію протоколу, про що свідчать його особисті підписи у вказаному протоколі.
Тож позивач був належним чином повідомлений про місце та час розгляду його справи про адміністративне правопорушення, а також його право оскаржити постанову у справі.
Отже, позивач не міг не знати, що стосовно нього ТОМ ТЦК та СП буде розглядати справу про адміністративне правопорушення й з високою вірогідністю (ураховуючи зміст протоколу від 17.12.2024) щодо нього буде ухвалено постанову.
Відповідно до частини першої статті 258 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи; копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Особа, повідомлена у встановлений законом спосіб про місце та час розгляду її справи про адміністративне правопорушення, з метою належного захисту своїх прав і свобод має ураховувати вимоги законодавства й вчиняти відповідні дії, зокрема з'явитися на розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке розглядається щодо неї, крім випадків, коли це неможливо з поважних причин, або вжити інших ефективних заходів для свого захисту.
Суд зазначає, що у справі відсутні докази щодо поважності відсутності позивача 27.12.2024 в ТОМ ТЦК та СП під час ухвалення постанови № 61/1161, з матеріалів справи не вбачається чи звертався позивач особисто до ТОМ ТЦК та СП для отримання копії постанови № 61/1161 в наступні три дні.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив передбачений частиною другою статті 286 КАС України строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані ним у заяві, не вбачає поважними.
Як вказано в частинах першій та другій статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням зазанченого, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали суду для виправлення недоліків поданої позовної заяви, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку звернення за цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 286, 294 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27 грудня 2024 року № 61/1161 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - залишити без руху. Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, з дня вручення копії вказаної ухвали, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
2. Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
3. Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
5. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Т. І. Якімець