про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
24 січня 2025 року 320/46752/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви про забезпечення позову в адміністративній справі за її позовом до Київської міської ради, третя особа: Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви з позовом до Київської міської ради, третя особа: Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", про визнання протиправним та скасування рішення від 08.02.2024 №7644/7685.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:
-заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам передачу земельної ділянки у власність та/або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам, а також накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:82:185:0005 (категорія земель-землі історико-культурного призначення, код виду цільового призначення - 08.04) за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9;
-заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам передачу земельної ділянки у власність та/або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам, а також накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:82:074:0006 (категорія земель-землі історико-культурного призначення, код виду цільового призначення - 08.04) за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також спричинить неможливість реального виконання рішення суду та створить труднощі при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150-158 КАС, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Як вже зазначалося, підстави для забезпечення позову визначені в ч. 1 ст. 150 КАС України.
Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.
Проте, позивачем не надано доказів існування, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
До того ж, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лапій С.М.