КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
27 січня 2025 року справа № 320/29232/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області,, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, які полягають у відмові скасувати та видалити із центральної бази даних Держаної міграційної служби України запису про паспорт громадянина України у вигляді ID-картки на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поновити в центральній базі даних Держаної міграційної служби України запису про паспорт громадянина України зразка 1994-го року на ім'я ОСОБА_1 та внесення запису у центральну базу даних Держаної міграційної служби України про дійсність паспорта громадянина України зразка 1994-го року (серія НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 01 серпня 2002 року) на ім'я ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598, адреса місця знаходження: вулиця Березняківська, будинок 4 А, місто Київ, 02152):
- скасувати та видалити із центральної бази даних Держаної міграційної служби України запис про паспорт громадянина України у вигляді ID-картки на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- поновити в центральній базі даних Держаної міграційної служби України запис про паспорт громадянина України зразка 1994-го року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- внести запис у центральну базу даних Держаної міграційної служби України про дійсність паспорта громадянина України зразка 1994 року (серія НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 01 серпня 2002 року) на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач звернулась в Центр ДП "Документ" для видачі паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Проте, наступного дня відмовилась від видачі паспорта громадянина України, оскільки не бажала отримувати ID-картку. Надавши банківські реквізити для повернення грошей та скасування запиту на видачу ID-картки позивачку повідомили, що її дані уже внесли в базу та присвоїли номер, а дані про паспорт зразка 1994-го року видалили з бази. 17 січня 2024 року позивач звернулась до Центру ДП "Документ" у місті Києві та Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявами про скасування та видалення із центральної бази даних Державної міграційної служби України запису про паспорт громадянина України у вигляді ID-картки на ім'я ОСОБА_1 та поновлення запису про паспорт громадянина України зразка 1994-го року. Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби надало відповідь про відсутність підстав для визнання недійсним оформленого паспорту громадянина України у формі картки, а Центр ДП "Документ" повідомило, що повноваження щодо коригування будь-яких відомостей про громадян та видані документи в базі даних Реєстру на центри "Паспортний сервіс" чинним законодавством не покладені.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що твердження позивача про те, що підстав визначених законодавством для обміну діючого паспорту громадянина зразка 1994 року, у останньої не було є хибними. Оскільки, відповідно до пп. 7 п. 6 Постанови КМУ № 302 обмін паспорта позивачу здійснено саме при наявності паспорта зразка 1994 року за її бажанням, що підтверджується заявою-анкетою від 27.12.2023 №9996509, з якою позивач ознайомилась та власноруч підписала, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.12.2023 позивач звернулась до Першого відділу обслуговування громадян м. Києва ДП "Документ" із заявою-анкетою оформлення паспорта громадянина України у зв'язку із обміном паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі картки за бажанням.
17.01.2024 позивач звернулась до ДП "Документ" та Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявами про скасування та видалення із центральної бази даних Державної міграційної служби України запису про паспорт громадянина України у вигляді ID-картки на ім'я ОСОБА_1 та поновлення запису про паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Листом від 05.02.2024 №10/10-116 Державне підприємство "Документ" повідомило, що для задоволення заяви позивача немає законних підстав та технічної можливості.
У листі від 07.02.2024 №Ч-99/6/8010-24/8010.5.2/352-24 Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області зазначило, що 29.12.2023 відділом оформлення документів №3 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення про оформлення паспорта громадянина України у формі картки на ім?я позивача. 09.01.2024 оформлений паспорт громадянина України прибув до уповноваженого суб?єкта. Відповідно до пункту 22 Порядку у разі обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням, паспорт, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта. Тому, наразі відсутні підстави для визнання недійсним оформленого на ім?я позивача паспорта громадянина України у формі картки та повернення статусу «діючий» паспорту громадянина України зразка 1994 року, який позивач надала для обміну та повинна здати при отриманні нового паспорта.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (далі по тексту - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі за текстом Положення № 2503-ХІІ).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення № 2503-ХІІ, в редакції, чинній на час виникненя спірних правовідносин, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначені Законом України «Про Єдиний держаний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI (далі Закон №5492-VI).
На виконання вимог Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 18.10.2017 № 784 затвердив Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб'єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації (далі - Порядок ведення ЄДДР).
Зокрема, пунктом 4 цього Порядку передбачено, що Реєстр складається з головного та резервного обчислювальних центрів і вузлів уповноважених суб'єктів. Уповноважені суб'єкти є розпорядниками відомчих інформаційних систем у межах, визначених Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Засобами Реєстру є технічні і програмні засоби відомчих інформаційних систем уповноважених суб'єктів, що застосовуються для внесення інформації до Реєстру та оформлення документів.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до ЄДДР здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в ЄДДР та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в ЄДДР є незмінним.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року № 2297-VI, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону № 2297-VI).
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).
Одними із документів, які оформляються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, є паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон (підпункт «а, б» пункту першого частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, містять безконтактний електронний носій.
За частинами першою-другою статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Бланки документів, які не містять безконтактного електронного носія, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 16 Закону № 5492-VI головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302).
Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745) (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до п. 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені "прізвище", "ім'я" у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації);
2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);
3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
4) закінчення строку дії паспорта;
5) непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія);
6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;
7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Пунктами 14 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.
За змістом пункту 19 Порядку № 302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. До територіального органу ДМС документи подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.
Згідно з пунктом 32 Порядку № 302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
Відповідно до пунктів 71, 72 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32-34 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи. Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт.
Суд зазначає, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до Першого відділу обслуговування громадян м. Києва ДП "Документ" із заявою-анкетою для обміну паспорта старого зразка 1994 року на паспорт у формі картки за бажанням. Тому, волевиявлення позивача відтверджується її заявою, в якій чітко зазначено, що вказана заява передбачає обмін паспорта старого зразка 1994 року на паспорт у формі картки за бажанням та містить підпис позивача.
Крім того, позивач надала згоду на внесення до Єдиного державного демографічного реєстру інформації про останню, що підтверджується поданою заявою-анкетою. Відповідно до статті 10 Закону № 5492-VI у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в ЄДДР та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету, а за приписами даної статті унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб'єкт, що видав документ, строк дії документа) є інформацією, яка вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру (п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону № 5492-VI).
На підставі ч. 4, 5 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктами 4 і 4-1 частини першої статті 2 цього Закону.
Заявник не може відкликати заяву-анкету для внесення інформації до Реєстру у разі, якщо рішення про оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України вже прийнято.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки на ім'я ОСОБА_1 було прийнято 29.12.2023. Після чого 17.01.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила скасувати та видалити записи про її паспорт громадянина України у вигляді ID-картки та поновити запис про дійсність паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Позивачем не зазначається будь-яких обгрунтувань щодо підстав для скасування та видалення записів про її паспорт громадянина України у вигляді ID-картки. Позивачка лише вказує, що її паспорт громадянина України зразка 1994 року на час звернення був ще дійсний, а отримувати ID-картку вона не бажає.
Водночас суд не вбачає підстав для вилучення інформації стосовно особи із Реєстру, оскільки Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492 не передбачено підстав для вилучення такої інформації.
Доводи позивачки про те, що у неї не було підстав, визначених законодавством для обміну діючого паспорта громадянина України зразка 1994 року, суд вважає безпідставними, з огляду на те, що обмін паспорта відповідачем здійснювався за заявою позивачки, за її бажанням, що відповідає вимогам Порядку № 302.
При цьому безпідставним є посилання скаржниці на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, оскільки такі стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.
Суд також враховує, що відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VІ суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, проте таке право виникає у володільця персональних даних виключно якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними. Водночас, будь-яких доказів про незаконність чи недостовірність обробки персональних даних відповідачем позивачка суду не надала, отже правових підстав для вчинення дій щодо видалення/анулювання персональних даних немає.
З огляу на викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправною відмови у скасування та видаленні запису про паспорт громадянина України у вигляді ID-картки на ім'я позивачки.
Крім того на підставі п.п. 7 п. 108 Порядку № 302 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі закінчення строку його дії або прийняття рішення про оформлення паспорта у зв'язку з обміном до закінчення строку його дії.
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, структурний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа із застосуванням засобів Реєстру вносить до бази даних Реєстру інформацію про визнання недійсним, вилучення (у тому числі тимчасово), анулювання та знищення паспорта (п. 113 Порядку № 302).
Оскільки позивачці на підставі її заяви було проведено обмін паспорта старого зразка 1994 року на паспорт у формі картки за її бажанням, підстав для задоволення заявлених позовних вимог про поновлення та внесення запису про дійсність паспорта громадянина України зразка 1994 року суд також не вбачає.
На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, враховуючи зазначені позивачем обгрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.