28.01.2025 Справа №607/1263/25
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :
головуючого судді В.М. Братасюка
за участі секретаря Є.І. Тинкалюк
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тернопільський ВДРАЦС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красноперекопськ Красноперекопського району АР Крим Україна, свого батька ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви зазначає, що покійний батько помер на тимчасово окупованій території, однак отримати в органах РАЦС свідоцтва про смерть у заявника немає можливості, оскільки в Україні не визнаються документи видані псевдоорганами на території, що перебуває під тимчасовою окупацією.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, направила клопотання про розгляд за власної відсутності, заяву підтримала.
Заінтересована особа не забезпечила явки повноважного представника, хоча належним чином повідомлялася судом про час і місце розгляду. Пояснень по суті від заінтересованої особи на адресу суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У зв'язку з війною російської федерації проти України, заявниця звернулася до суду з відповідною заявою.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком заявниці.
Змістом «Свідєтєльства о смєрті дата видачі 13 августа 2024 г», «Справкі о смерті №С-00984 дата видачі 13 августа 2024 г.», виданих псевдоорганами на території, що перебуває під тимчасовою окупацією російської федерації, в перекладі з мови країни окупанта, можна встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красноперекопськ Красноперекопського району АР Крим Україна, батька позивачки ОСОБА_2 (причини смерті не уточнені).
АР Крим Україна входить до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації.
Статтею 4 ЦПК України передбачено - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Така ж позиція щодо розгляду даної категорії справ викладена у п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме: суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно з термінами, визначеними у статті 1-1 Закону України від 15 квітня 2014 року N 1207-УІІ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою російською федерацією територією України (тимчасово окупована територія) - є частина території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Положеннями частини 2 статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року N 1207-УІІ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану (частина 3 статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року N 1207-УІІ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").
Як визначено у частинах 1 та 2 статті 1 наведеного вище Закону України, правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька заявниці, породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 ; при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.
Враховуючи, що для проведення державної реєстрації смерті на території України є об'єктивні перешкоди, з метою захисту прав і свобод громадянина України, суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, встановивши факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (причини смерті не уточнені), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Красноперекопськ Красноперекопського району АР Крим Україна.
На підставі викладеного, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст.ст.10,13, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (причини смерті не уточнені), громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Красноперекопськ Красноперекопського району АР Крим Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію рішення суду невідкладно направити до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного регіонального управління Міністерства юстиції, для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк