28.01.2025 Справа №607/461/25 Провадження №1-кп/607/695/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №120242110600000354 від 11.11.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Лука, Тернопільського району, Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, офіційно непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
-- за участю: прокурора Вікарука Ю.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 ,
08.08.2024 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі №607/12340/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. В подальшому у ОСОБА_1 , який достовірно знаючи про те, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 серпня 2024 року по справі №607/12340/24, яка набрали законної сили, 29.08.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, усвідомлюючи, що протягом вищезгаданого строку він позбавлений права керування транспортними засобами, виник злочинний умисел, спрямований на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанов суду, що набрали законної сили, маючи реальну можливість їх виконати, 11 листопада 2024 о 10 год. 24 хв. керував транспортним засобом марки «IVECO DAILY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Богдана Хмельницького в с. Мишковичі Тернопільського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за порушення Правил дорожнього руху, які щодо нього винесли постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серії ЕНА №3454481 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно все відбувалося так, як описано в обвинувальному акті, йому не було відомо, що за дане діяння він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності та змушений був керувати транспортним засобом для того, щоб поїхати по медичні препарати для хворого батька. На даний час про вчинене він щиро шкодує, просить суд його суворо не карати та призначаючи йому за даним кримінальним правопорушенням покарання обмежитись штрафом, обіцяє в подальшому подібного не вчиняти.
Обвинувачений ОСОБА_1 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що його підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Тому суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який відноситься до нетяжкого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є не судимим, думку державного обвинувача з приводу виду покарання, яка висловлена в судових дебатах, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання не встановлено.
Таким чином суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень у майбутньому.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський