про повернення позовної заяви
24 січня 2025 року справа № 320/16571/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 (паспорт серії/номер НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній (відмова)) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувачу фахової вищої освіти.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/16571/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 (суддя Парненко В.С.) в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та звільнення позивача від сплати судового збору - відмовлено; позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду: документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 (суддя Парненко В.С.) заяву ОСОБА_1 про відвід судді Парненко В.С. в адміністративній справі №320/16571/24 визнано необґрунтованою, передано матеріали справи №320/16571/24 для вирішення питання про відвід судді Парненко В.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 головуючим для розгляду заяви про відвід судді Парненко В.С. визначено суддю Войтовича І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 (суддя Войтович І.І.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. в адміністративній справі №320/16571/24 - відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 (суддя Парненко В.С.) заяву головуючої судді Парненко В.С. про самовідвід судді у справі №320/16571/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Матеріали справи №320/16571/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - передано для повторного автоматизованого розподілу згідно з вимогами ст. 31 КАС України.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справу №320/16571/24 передано на розгляд судді Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі
№ 320/16571/24 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- надати докази, які підтверджують скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, або надати докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн.;
- надати уточнену позовну заяву, яка має містити відомості про позивача: повна адреса місця проживання.
Разом з цим окресленою ухвалою роз'яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
03.07.2024 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подав заяву про усунення недоліків до позовної заяви (далі - заява).
Вказана заява від 03.07.2024 зареєстрована судом 24.12.2024 та у зв'язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці в період з 23.12.2024 по 11.02.2025 була передана судді 13.01.2024.
Ознайомившись з поданою позивачем заявою, суд звертає увагу на наступне.
Так як вже було вказано вище хвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 320/16571/24 позовну заяву залишено без руху та зазначено про необхідність надати позивачем уточнену позовну заяву, яка має містити відомості про нього, зокрема, інформацію про повну адресу місця проживання.
У заяві ОСОБА_1 повідомив суд повну адресу місця його проживання, а саме: АДРЕСА_1 та адресу для листування: АДРЕСА_2 ;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; електронну адресу для відеоконференцій: ІНФОРМАЦІЯ_4
Враховуючи наведене, суд констатує, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви в цій частині.
Разом з цим, в ухвалі суду від 24.06.2024 також було зазначено про необхідність надати докази, які підтверджують скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, або надати докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Залишаючи без руху позовну заяву з наведених підстав, суд звернув увагу на те, що додані до клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 07.03.2024 не підтверджують скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки не позбавляє останнього права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.
Щодо наданих позивачем виписки з реєстру боржників від 06.05.2024 та копії рахунку на оплату комунальних послуг суд вказав, що такі докази не свідчать про відсутність у позивача доходів та не є доказами скрутного матеріального становища позивача, тому не можуть слугувати підставою для зменшення суми судового збору при зверненні з даним позовом до суду.
При цьому судом було зазначено, що доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, окрім довідки про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків, є також довідка про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
Відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, з яких можливо встановити, що розмір судового збору за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру його сукупного річного доходу за попередній календарний рік, і стало підставою для залишення позовної заяви без руху у наведеній частині.
Дослідивши обставини, викладені позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви та докази на підтвердження їх наявності, суд дійшов до висновку про невиконання останнім в повному обсязі вимог ухвали суду від 24.06.2024, з наступних мотивів.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Між тим правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI ).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI регламентовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, наведеною правовою нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Крім цього, з аналізу статті 8 Закону № 3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та від 27.08.2024 у справі № 120/6998/24.
Таким чином питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення, зменшення розміру, відстрочення та розстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Суд наголошує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Таким чином, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону № 3674-VI, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20.
Разом з цим у рішеннях справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 зазначено, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).
Суд зазначає, що позивач на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення сплати судового збору, посилається на відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 07.03.2024 за період з І кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, І кварталу 2024 року, відповідно до яких сума його доходу за 2023 рік складає 136,18 грн, а за І квартал 2024 року - 0 грн, виписку з реєстру боржників від 06.05.2024 та копії рахунку на оплату комунальних послуг.
Разом з цим проаналізувавши надані докази, суд вважає, що останні не підтверджують скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки не позбавляє останнього права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.
При цьому надані докази не свідчать про відсутність у позивача доходів та не є доказами скрутного матеріального становища позивача, тому не можуть слугувати виключною підставою для зменшення суми судового збору при зверненні з даним позовом до суду.
Суд наголошує, що надані позивачем документи не містять повної інформації про дійсний його майновий стан, зокрема, про отримання чи неотримання інших видів доходу (пенсії, соціальних виплат або інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків).
Судом також детально оцінено всі посилання позивача у позовній заяві на предмет можливості підтвердження ними наявності підстав звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання у приватному вищому навчальному закладі «Університет сучасних знань», спеціальність 053 «Психологія» - першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
Відповідно до пошуку, здійсненого судом за посиланням https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/31839933/ приватний вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» є приватною організацією (установою, закладом) (код ЄДРПОУ 31839933) та надає послуги за КВЕД 85.40 Вища освіта (основний).
Наведене зумовлює висновок суду про те, що позивач отримує перший рівень вищої освіти у приватному вищі за власні кошти.
У зв'язку із наведеним, твердження про відсутність будь-яких інших доходів та скрутний матеріальний стан, за відсутності підтвердження сплати за навчання позивача іншою особою, логічно між собою не взаємоузгоджуються.
Водночас судом встановлено, що позивач є адвокатом. У заяві про усунення недоліків позовної заяви від 06.05.2024 ОСОБА_1 стверджує, що відповідно до профайла адвоката він надає адвокатські послуги на період війни на умовах Probono.
Probono (від лат. probonopublico, дослівно - для суспільного добра) - фраза, яка означає послуги, що надаються добровільно і безоплатно, для користі громади, особливо для тих осіб, які не мають коштів для оплати цих послуг. Послуги probono, головним чином, надають юридичні фірми, також маркетингові, консалтингові, технологічні фірми, медики і шпиталі (зазвичай університетські наукові клініки й інститути). Існують також фонди, які використовують зворот probono для підкреслення характеру своєї діяльності.
Крім цього позивач стверджує, що працює лише для безкоштовного надання допомоги тим, хто цього вкрай потребує і не має можливості таку допомогу оплатити, зокрема, це або підприємства Донецького регіону - що втратили все майно, або особи з інвалідністю.
З приводу наведеного, суд відмічає, що за наслідком перевірки відкритих відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень було встановлено, серед іншого, що позивач (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 09.06.2017) був представником ОСОБА_2 за його позовом до Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови у справі № 160/13128/21.
В межах даної справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято додаткове рішення від 03.02.2022, яким вирішено стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
Одночасно стверджуючи про надання виключно безоплатної правничої допомоги, позивач не надавав належних та достатніх доказів на підтвердження зазначеного.
Суд враховує, що рішення у справі № 160/13128/21 було прийнято до введення в Україні воєнного стану та початку широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України, проте, за відсутності будь-яких належних та достатніх доказів на підтвердження надання ОСОБА_1 виключно безоплатної правової допомоги, стверджувати про обґрунтованість та достовірність його тверджень в цій частині не вбачається за можливе.
Також суд наголошує, що адвокатська діяльність передбачає виконання адвокатом відповідних обов'язків, зокрема, сплату адвокатських внесків відповідно до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03.02.2017 № 4. Матеріали справи не містять в собі доказів звільнення позивача від сплати відповідних внесків.
Суд нагадує, що у рішеннях справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 зазначено, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Отже, беручи до уваги викладене, на переконання суду, доводи позивача та надані ним документи не є належними та допустимими доказами для звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочки. Відтак у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
За таких обставин, суд вважає, що станом на день постановлення цієї ухвали вимоги ухвали суду від 24.06.2024 у справі № 320/16571/24 не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду, не усунуто в повному обсязі.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 24.06.2024, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення, зменшення розміру, відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
3. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кушнова А.О.