ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" січня 2025 р. справа № 300/8111/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 11.10.2024 о/р 091630012131, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 07.10.2024, зарахувати до стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.07.2023 у комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.08.2023. Позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про здійснення перерахунку розміру пенсії та дорахування стажу з 01.01.2004 в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, ГУ ПФУ в Донецькій області ОСОБА_1 відмовлено у такому перерахунку пенсії рішенням від 11.10.2024 о/р 091630012131. На думку позивача, така відмова відповідача є протиправною, оскільки за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період її роботи, в тому числі і з 01.01.2004 по 31.07.2023 в інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 отримав 30.10.2024 о 01:59 год, шляхом надсилання в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.19).
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У поданих пояснення на позовну заяву третя особа пояснила, що підставою у незарахуванні стажу роботи ОСОБА_1 у комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» є відсутність правової норми в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та відсутність обов'язку враховувати статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788- XII для обрахунку стажу з 01.01.2004.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 по справі №300/5646/23, яке набрало законної сили 26.12.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.08.2023.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання вказаного судового рішення призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Як наслідок, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком.
При цьому, згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком стажу ОСОБА_1 , стаж її роботи в шкідливих і важких умовах праці після 01.01.2004 зарахований пенсійним органом в одинарному розмірі (а.с.14).
07.10.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії, в якій просила дорахувати до її страхового стажу період роботи у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» з 01.01.2004 в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.11-12).
Органом, який розглядав подану заяву, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії від 07.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 11.10.2024 прийнято рішення о/р НОМЕР_1 про відмову в проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зазначено, що при переході на пенсію за віком з 07.08.2023 періоди роботи з 02.03.1995 по 31.12.1996, з 16.01.1997 по 09.04.1998 та з 13.11.1999 по 31.12.2003 зараховані як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи з 01.01.2004 по 31.07.2023 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV (а.с.10).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом №1788-ХІІ.
При цьому, суд зазначає, що абзацом 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що ОСОБА_1 з 01.03.1995 на підставі наказу від 01.03.1995 прийнята на роботу в Івано-Франківську міську клінічну інфекційну лікарню (в подальшому, реорганізована у Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» та на сьогодні перейменована у комунальне некомерційне підприємство «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області»), де працює по теперішній час (а.с.6-9).
Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких ОСОБА_1 була прийнята на таку роботу.
Крім того, довідкою комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 27.07.2023 №462/01-05 підтверджено періоди роботи позивача у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради». У такій довідці зазначено, що робота за вказані періоди відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі (а.с.13).
Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками №1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.
Суд зазначає, що пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону №1788-ХІІ.
Так, згідно з статтею 60 Закону №1788-ХІІ, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач протягом спірних періодів роботи працювала у інфекційному закладі охорони здоров'я.
Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу позивача період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2023 у подвійному розмірі, оскільки такий обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV.
Однак, суд враховує те, що у пункті 4 статті 24 Закону №1058-IV зазначено про зарахування періодів трудової діяльності до набрання чинності цим Законом, до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Крім того, стаття 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі №462/1713/17.
Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 в справі №688/2916/17, від 20.04.2022 в справі №214/3705/17, від 08.06.2022 в справі №510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі №160/14078/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, беручи до уваги конституційне право на соціальний захист який включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку що стаж роботи позивача в Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», зокрема з 01.01.2004 по 31.07.2023 повинен зараховуватися у подвійному розмірі, а тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не враховано вказані періоди у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як наслідок, рішення від 11.10.2024 о/р 091630012131, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає до скасування.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2024 (дня звернення за перерахунком пенсії), зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою та необхідними документами 07.10.2024.
Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 - з першого числа місяця, в якому ОСОБА_1 звернулася за перерахунком пенсії (а не з 07.10.2024, як про це просить позивач у позовній заяві), зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, які є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейської соціальної хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно квитанції № 0.0.3963840684.1 від 23.10.2024.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.10.2024 о/р НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024, зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2023 у комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням уже проведених платежів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49008);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.