ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" січня 2025 р. справа № 300/7721/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправними щодо відмови у проведенні перерахунок та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 при цьому обчислити основний розмір пенсії по нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додатково провести перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 при цьому обчислити основний розмір пенсії по нормам Закону України «Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування» без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при цьому додатково провести перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та має трудовий стаж понад 20 років позивач має право на одержання пенсії на умовах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв'язку із цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по віку відповідно до статей 49, 51, 55 та 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із врахуванням доплати за понад21 рік понаднормового стажу, однак відповідачем відмовлено в здійсненні такого перерахунку пенсії. Вважає дії відповідача щодо не проведення такого перерахунку та виплати неправомірними, а тому просить позов задовольнити повністю.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву (а.с.30-34), в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений зазначеною нормою стаж (для чоловіків - 20 років) виникає лише в разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, а, враховуючи те, що позивачеві пенсія обчислена відповідно до частини першої зазначеної статті, підстави для здійснення перерахунку його пенсії відсутні. Також відповідач зазначає, що про необхідність врахування правових висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 06.12.2023у справі №320/6063/19,від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та ін.
Суд звертає увагу на те, що в силу вимог частини 3 статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 (категорія 2), має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та з 23.04.2007 отримує пенсію за віком, призначену із врахуванням вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (а.с.18-19).
За змістом розпорядження про перерахунок пенсії від 25.02.2024 страховий (повний) стаж ОСОБА_1 становить 48 років 11 місяців 26 днів, (а.с.129).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.07.2024 в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 при цьому обчислити основний розмір пенсії по нормам Закону України «Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування» без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при цьому додатково провести перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.15-17).
За результатами розгляду звернення позивача відповідач листом від 20.08.2024 за №7128-5838/Д-02/8-0900/24 повідомив про те, що оскільки пенсія призначена за частиною 1 статті 27, а не за частиною 2 статті 27 Закону України № 1058, то не застосовуються норми частини 2 статті 56 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.18-19).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, складається, в тому числі, з цього закону і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).
Згідно з статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цимпунктомстаж, алене вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку із набранням чинності 11.10.2017 Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі № 565/1270/17, від 02.04.2019 у справі № 565/871/17, від 26.11.2019 у справі № 572/1263/17, від 16.07.2020 у справі № 336/7176/16-а, від 26.12.2022 у справі 520/4297/19.
Судом встановлено, що на час спірного перерахунку пенсії позивач отримував пенсію за віком із застосуванням пільг, визначених законодавством для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії. Страховий стаж позивача складає 48 років 11 місяців 26 днів.
Відтак, ОСОБА_1 має право на розрахунок пенсії з збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Покликання відповідача на неможливість застосування до позивача частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з не призначенням особі пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд вважає безпідставними, оскільки пенсія позивачу призначена до внесення до закону змін, які передбачили цю умову, а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а порушено питання про перерахунок, то на неї не поширюється вказана умова.
Разом з тим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 зазначила про те, що:висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту2 статті56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні висновки:
(1) держава гарантувала зокрема,учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення яккомпенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплатинадбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
56. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії позивачу із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач при зверненні до суду з цим позовом судовий збір не сплачував відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, а відтак, розподіл судових витрат на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії зі збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 зі збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.04.2024, та з урахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018;
Суддя /підпис/ Скільський І.І.