Справа № 583/5837/24
2/583/183/25
27 січня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Яценко Н.Г.
з участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користьПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за договором № 2021/ОВР/310-000383 від 17.03.2021 у розмірі 35217,62 грн.
Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 17.03.2021 між ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання Заяви-Договору № 2021/I_C/310-000600 (Договір карткового рахунку), укладено договір комплексного банківського обслуговування № 2021/ОВР/310-000383, відповідно до якого відповідачу встановлено ліміт дозволеного овердрафту строком на 12 місяців з можливістю пролонгації орієнтовним розміром 10000,00 грн. зі сплатою за користування овердрафтом процентів у розмірі 36,0 %. В подальшому строк дії договору було неодноразово пролонговано банком з кінцевою процентною ставкою 43% річних. Однак, внаслідок порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 04.11.2024 за ним виникла заборгованість у загальному розмірі 35217,62 грн., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в розмір 24929,59 грн. та простроченої заборгованість за процентах в розмірі 10288,03 грн., що і стало підставою для звернення до суду.
06.12.2024 за ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд її справи, у зв'язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку.
Приймаючи до уваги викладене, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 17.03.2021 ОСОБА_1 особисто підписав Заяву-Договір № 2020/І_С/310-000600 (Договір карткового рахунку), в якій просив відкрити поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 , замовлені продукти «Домовичок до пари», субрахунок № НОМЕР_2 (а.с. 70-71).
Відповідач своїм підписом підтвердив, що вказана заява-договір разом з Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк», Тарифним планом, умовами банківських Продуктів/Пакетів (що всі розміщені на Сайті Банку), є договором комплексного банківського обслуговування, укладеним між АБ «Украгазбанк», реквізити якого визначені у Правилах, та Клієнтом, реквізити якого зазначені у цій Заяві-Договорі.
Згідно з п. 3.1. Заяви-Договору сторони підтвердили, що досягли згоди щодо всіх істотних умов Заяви-Договору, що передбачені чинним законодавством України для договорів банківського рахунку фізичної особи, операції за якими, в тому числі, можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, та для кредитних договорів.
Відповідно до п.3.2 Заяви-Договору відповідачем була отримана від Банку інформація, зазначена в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до підписання цієї Заяви-Договору.
Згідно з випискою з рішення верифікатора та андерайтера ПАТ АБ «Укргазбанк» від 18.05.2022 № 97-longation-06, яке діє до 01.07.2022, відповідачу ОСОБА_1 погоджено строк користування кредитною картою за програмою «Домовичок» на строк 12 місяців, кредитний ліміт встановлено у розмірі 24100,00 грн., процентна ставка 36 % (а.с. 14).
В подальшомуОСОБА_1 було погоджено строк користування кредитною картою за програмою «Домовичок» на строк 12 місяців, кредитний ліміт встановлено у розмірі 24100,00 грн., процентна ставка 43 %, у строк до 01.07.2023, що підтверджується випискою з рішення верифікатора та андерайтера ПАТ АБ «Укргазбанк» від 12.05.2023 № 121-longation-06 (зворотний бік а.с. 14).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 2021/ОВР/310-000383 від 17.03.2021 на відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної карти АБ «Укргазбанк», станом на 04.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 35217,62 грн., з яких 24929,59 грн. заборгованість по кредиту (прострочена); 10288,03 грн. заборгованість по процентам (прострочена) (а.с. 25-27).
Обґрунтовуючи вимоги за позовом представник позивача посилається на те, що ПАТ АБ «Укргазбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідача зобов'язання за укладеним кредитним договором не виконав, що є підставою для стягнення з нього складових повної вартості кредиту, зокрема, заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положеннями ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
В ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За прпиписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (кредитор) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зі змісту ст.ст. 626, 628 ЦК України вбачається, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За приписами ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, а в даному випадку ПАТ АБ «Укргазбанк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
З огляду на викладене, суд не розцінює як частину кредитного договору, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-договору № 2021/I_C/310-000600 від 17.03.2021, долучені до матеріалів справи Правила відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», оскільки вони не містять підпису відповідача (а.с. 28-67).
Натомість, судом встановлено, що за Заявою-Договором від 17.03.2021 ОСОБА_1 в АТ АБ «Укргазбанк» відкрито поточний рахунок та надано карту.
З доданої до матеріалів справи виписки по рахункам ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою, а саме здійснював грошові перекази, безготівкову оплату товарів та послуг, частково погашав кредитну заборгованість, при цьому відомості про наявність у відповідача заперечень щодо розміру нарахувань у справі відсутні.
Отже, позивач довів, що він надав вказані кредитні кошти відповідачу, своєчасно та в повному обсязі виконавши свої зобов'язання перед ним згідно умов укладеного кредитного договору. Однак, відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконав, доказів протилежного суду не надано.
Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за простроченими процентами суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В розділі 4 Заяви-Договору «Паспорт споживчого кредиту» міститься інформація щодо строку дії договору, а саме 12 місяців; орієнтованої суми кредиту - 10000,00 грн.; мети кредиту - споживчі цілі; типу та способу надання кредиту - ліміт дозволеного овердрафту безготівковим шляхом; можливої суми кредиту - від 0,00 грн. до 300000,00 грн., щомісячного платежу по кредиту - 7,00 %, мінімум 50,00 грн.; пільгового періоду - 30 днів; процентної ставки - 36% річних; процентної ставки на пільговий період - 0,00001% річних; процентної ставка на прострочену заборгованість - 46 %; комісія за видачу кредиту, без ПДВ 4,0 %.
За приписами ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Разом з тим, підписаний ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту, що міститься в розділі 4 Заяви-Договору від 17.03.2021, не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена в формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Вказана правова позиція викладена постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.
Суд звертає увагу на те, що додані до матеріалів справи виписки з рішень верифікатора та андерайтера, відповідно до яких ОСОБА_1 визначено ставку процентів за кредитним договором, не містить підпису відповідача, яким би було підтверджено погодження ним змін до строку дії договору та розміру процентів за користування кредитом.
Отже, з урахуванням встановлених фактичних обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позивних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 10288,03 грн., оскільки останні не були погоджені сторонами у встановленому законом порядку.
В п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, в розмірі 1714,82 грн. (2422,40 грн. (сплачений судовий збір) х 70,79 % частина задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»заборгованість за кредитним договором № 2021/ОВР/310-000383 від 17.03.2021у розмірі 24929 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» сплачену суму судового збору в розмірі 1717 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) гривень 82 копійки.
У іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»,код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко