Справа № 182/4827/24
Провадження № 2/0182/299/2025
Іменем України
28.01.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач 22.08.2024 року звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
02.10.2012 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем.
Від даного шлюбу у подружжя народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, мають окремий бюджет. Причиною тому стала розбіжність характерів та різні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства, виховання дітей. Внаслідок цього сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Майновий спір та спір щодо визначення місця проживання дітей між подружжям відсутній. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і просить його розірвати.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.19-20).
Позивач належним чином була повідомлена про розгляд справи в суді, шляхом направлення на її електронну адресу, зазначену в позові, копії ухвали про відкриття провадження. Додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направила.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштове повідомлення, згідно якого 24.09.2024 року поштове відправлення вручено йому особисто (а.с.22), відзиву на позовну заяву на адресу суду не направив.
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено судом, 02.10.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис за № 487 (а.с.4).
Від даного шлюбу у подружжя народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Шлюбні стосунки між сторонами припинені. Підставою для цього послугували розбіжність характерів та різні погляди на подружнє життя. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами. На примирення позивачка не згодна. Таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 Сімейного Кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи той факт, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та, зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивача, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб фактично припинив своє існування, а тому необхідно його розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,200,206,247,263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 02.10.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 487 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_6 », ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева