Справа № 212/91/25
2/212/1163/25
28 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді - Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Майданик М. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив таке.
07 січня 2025 року представник позивачки, адвокат Руднєва І. С. звернулась до суду із зазначеним позовом.
09 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позиції сторін.
В обґрунтування позову зазначено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 20.03.2024 року, мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є невідповідність характерів, поглядів, суджень, що породжувало обопільне невдоволення один одним, загострювало відносини і, у кінцевому підсумку, призвело до повного розриву відносин. З цих підстав представник позивача просить шлюб розірвати та після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились; в адресованій суду заяві просили розглядати справу за їх відсутності, позов підтримали з зазначених підстав та просили його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився; в адресованій суду заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову, позовні вимоги визнав.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 березня 2024 року, мають спільну неповнолітню дитину - доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10, 11).
Відповідач визнав позов, не заперечуючи проти обставин, зазначених позивачкою у позові.
Позивачка у позові зазначила, що подружжя спільно не проживало з вересня 2024 року, спільне господарство ними не ведеться, примирення неможливе, спір майнового характеру між ними відсутній.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, висновки суду.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, у цій справі, не зважаючи на визнання позову відповідачем, суд має перевірити, чи таке визнання не суперечить закону, чи воно не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Зважаючи на це, визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а натомість відповідає інтересам і волі обох з подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка заявила про неможливість примирення та необхідність розірвання шлюбу; відповідач, в свою чергу, погодився на це. Отже, збереження шлюбу суперечить інтересам їх обох.
Що стосується інтересів їхньої неповнолітньої дитини, то слід зазначити таке. Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння; вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості. Атмосферу любові практично неможливо забезпечити дитині в сім'ї, де батько й мати не бажають жити разом, мають проблеми у відносинах між собою та не хочуть зберігати шлюб. Тому збереження шлюбу сторін за умов їх небажання його зберігати суперечить також інтересам їх дитини.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
В силу вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач визнав заявлені проти нього позовні вимоги, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження сім'ї суперечило б їх інтересам та інтересам їх неповнолітньої дитини.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
У відповідності із ч. 3 ст. 105, ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 4 - 5, 7 - 13, 81 - 82, 259, 263 - 265, 268 , 273, 354, 355, суд
вирішив таке.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 березня 2024 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 157.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2025 року.
Суддя: М. В. Швець