Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2025 року Справа№200/7964/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.11.2024 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.03.2024 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку, та виплаті пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.03.2024 провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час перерахунку пенсії з 01.03.2024 відповідачем протиправно встановлено обмеження максимальним розміром. Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 частина 7 статті 43 в Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб застосуванню не підлягає.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що в березні 2024 року проведено масовий перерахунок у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та масовим перерахунком, щодо індексації суми пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185).
Грошове забезпечення Позивача складає 16897,64 грн.
Основний розмір пенсії з розрахунку 80% гз складає 13518,11 грн. (16897,64 х 80%).
- 3379,53 грн. - збільшення основного розміру пенсії (25%) (13518,11 х 0,25);
- 2365.68 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2022 (16897,63 х 0,140);
- 1500,00 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2023 (19263,32 х 0,197);
- 1500,00 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2024 (20763,32 х 0,0796);
- 2000,00 грн. - щомісячна доплата відповідно до ПКМУ №713;
- 944,40 грн. - підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи;
- 50,00 грн. - доплата до підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до Закону №1603.
Підсумок пенсії Позивача з 01.03.2024 склав 25257,72 грн.
В абз. 3 п. 2 Постанови №185 зазначено, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений п.1 постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону №2262, та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
В травні 2024 року пенсійну справу приведено у відповідність до Постанови №185. Грошове забезпечення гр. ОСОБА_1 складає 16897,64 грн.
Основний розмір пенсії з розрахунку 80% ГЗ складає 13518,11 грн. (16897,64 х 80%).
- 1892,54 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2022 (13518,11 х 0,140);
- 1500,00 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2023 (15410,65 х 0,197);
- 1346,09 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2024 (16910,65 х 0,0796);
- 4564,19 грн. - збільшення основного розміру пенсії (25%) (18256,74 х 0,25);
- 2000,00 грн. - щомісячна доплата відповідно до ПКМУ №713;
- 944,40 грн. - підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи
згідно;
- 50,00 грн. - доплата до підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до Закону №1603.
Підсумок пенсії Позивачу з 01.06.2024 склав 25815,33 грн.
У випадках, коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
На виконання рішення, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія […] встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок.
Оскільки при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 по справі №200/2079/22 Головним управлінням встановлено пенсію без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити перерахунок та з урахуванням вимог Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» її розмір встановлено станом на 01.03.2023 у розмірі 23650,52 грн.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262 встановлено, що максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також, відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Абзацом 8 статті 7 Закону України «Про державний бюджет» № 3460-IХ від 09 листопада 2023 року встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2024 року - 2361 гривня.
Отже, на даний час розмір пенсі із урахуванням надбавок, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, після здійснення перерахунку пенсії відповідно до Постанови №185 розмір пенсійної виплати не змінився та складає 23650,52 грн.
Нормами статті 8 Закону № 2262 передбачено, що виплата пенсій, […], звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456 - VI від 8 липня 2010 року). З урахуванням викладеного, Головне управління вважає, що оскільки управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У відповіді на відзив позивач вказує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України. Вважає, що Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецької області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.11.2024 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати: копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Від позивача надійшли клопотання на виконання ухвали суду від 19.11.2024, в яких, зокрема викладено заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 28.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Заяву позивача про поновлення процесуального строку - задоволено та визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 . Позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №200/1591/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.09.2021 № 340 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 16.08.2021 № 33/25-2498 про розмір грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 16.08.2021 № 33/25-2498, починаючи з 01.12.2019.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання вищезазначеного рішення здійснено перерахунок пенсії позивачу. При перерахунку пенсії на виконання даного рішення відповідачем не була включена до розміру пенсії щомісячна доплата, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Відповідачем додано розрахунок нарахованої та фактично виплаченої пенсії за період з грудня 2019 по квітень 2023 року, перерахунок пенсії з 01.03.2023, протокол за пенсійною справою/A - 16745 (МВС) від 23.05.2023, з яких вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії, щомісячна доплата, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивачу не виплачена.
За результатом розгляду заяви позивача від 02.02.2023 відповідачем надано відповідь від 02.03.2023, в якому вказано про відсутність підстав після проведення перерахунку на виконання рішення суду для виплати доплати згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №200/2079/23 визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 доплати до пенсії в сумі 2000 грн. щомісяця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.03.2023.
У листопаді 2023 року на виконання Рішення від 19.06.2023 у справі № 200/2079/23 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2023 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови №713 без обмеження максимальним розміром у розмірі 23650,52 грн. (розмір пенсії до перерахунку складав 20930.00 грн.). Нарахована сума доплати згідно рішення №2 за період з 01.03.2023 по 30.11.2023 склала 24484,68 грн.
Грошове забезпечення позивача складає 16897,64 грн. Основний розмір пенсії з розрахунку 80% ГЗ складає 13518,11 грн. (16897,64 х 80%).
- 3379,53 грн. - збільшення основного розміру пенсії (25%) (13518,11 х 0,25);
- 2365,68 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2022 (16897,63 х 0,140);
- 1500,00 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2023 (19263,32 х 0,197);
- 2000,00 грн. - щомісячна доплата відповідно до ПКМУ №713;
- 837,20 грн. - підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи; 50,00 грн. - доплата до підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до Закону №1603. Розмір пенсійної виплати позивача на момент виконання Рішення №2 складає 23650,52 грн.
В березні 2024 року проведено масовий перерахунок у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та масовим перерахунком, щодо індексації суми пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Грошове забезпечення позивача складає 16897,64 грн. Основний розмір пенсії з розрахунку 80% гз складає 13518,11 грн. (16897,64 х 80%).
- 3379,53 грн. - збільшення основного розміру пенсії (25%) (13518,11 х 0,25);
- 2365,68 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2022 (16897,63 х 0,140);
- 1500,00 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2023 (19263,32 х 0,197);
- 1500,00 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2024 (20763,32 х 0,0796);
- 2000,00 грн. - щомісячна доплата відповідно до ПКМУ №713;
- 944,40 грн. - підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи;
- 50,00 грн. - доплата до підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до Закону №1603. Підсумок пенсії позивача з 01.03.2024 склав 25257,72 грн.
В травні 2024 року відповідачем перераховано пенсію позивача.
Грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 16897,64 грн. Основний розмір пенсії з розрахунку 80% ГЗ складає 13518,11 грн. (16897,64 х 80%).
- 1892,54 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2022 (13518,11 х 0,140);
- 1500,00 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2023 (15410,65 х 0,197);
- 1346,09 грн. - індексація пенсії базового ОСНП 2024 (16910,65 х 0,0796);
- 4564,19 грн. - збільшення основного розміру пенсії (25%) (18256,74 х 0,25);
- 2000,00 грн. - щомісячна доплата відповідно до ПКМУ №713;
- 944,40 грн. - підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи
згідно;
- 50,00 грн. - доплата до підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до Закону №1603. Підсумок пенсії позивачу з 01.06.2024 склав 25815,33 грн., яку обмежено максимальним розміром пенсії: 23650,52 грн.
Не погодившись з обмеженням пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Згідно ст. 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ч. 1 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано неконституційним.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
В резолютивній частині рішення Конституційний суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, частина сьома статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі № 2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, який прийнято 06.12.2016 та вперше опубліковано в газеті Голос України 27.12.2016 та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р. замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 р.
Зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, вбачається, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 по справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 по справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 по справі № 638/6363/17, від 15.04.2019 по справі № 127/4270/17, від 15.04.2019 по справі № 522/16973/17, від 21.11.2019 у справі № 295/2039/17, від 10.10.2019 по справі № 522/22798/17, від 23.06.2020 по справі № 686/24928/16-а, від 30.10.2020 по справі № 522/16881/17.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 по справі № 7-р(ІІ)2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Таким чином, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Відповідно до ст. 14 Закону № 2262-ХІІ мінімальний розмір пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. 15 Закону № 2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Разом з тим, згідно приписів чинного законодавства розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є змінним та встановлюється відповідним Законом України «Про Державний бюджет України».
При цьому, рішенням від 19.06.2023 у справі № 200/2079/23, яке набрало законної сили, не визначено розмір пенсії, яку слід виплачувати позивачу без обмеження її максимальним розміром, як і не визначено строку виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, в тому числі після її підвищення в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України.
Тобто, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу, ГУ ПФУ в Донецькій області протиправно виплачує пенсію позивачу з урахуванням обмеження суми пенсії, тобто без урахування підвищень та доплат, що свідчить про недотримання вимог чинного законодавства України та фактичну невиплату перерахованої пенсії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що належним і повним способом судового захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження з 01.03.2024 пенсії позивача максимальним розміром; зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивачу, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі словесним корегуванням обраного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження з 01.03.2024 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Повне рішення судом складено 28.01.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд».
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов