28 січня 2025 р. Справа № 120/11597/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
02.09.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене протоколом від 20.08.2024 № 20 комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частині, що стосується відмови у наданні відстрочки позивачу та зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо надання позивачку відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.08.2024 через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" позивач звернувся з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із здійсненням постійного догляду за своїм хворим батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі за текстом рішення - ОСОБА_2 ), який є особою з інвалідністю 1 Б групи.
26.08.2024 позивач отримав письмове повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.08.2024 за № 362/3859, згідно з яким у наданні відстрочки відмовлено через відсутність документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними, за законом утримувати особу з інвалідністю першої та другої групи, здійснювати за нею догляд відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Позивач з вказаним рішенням відповідача не погоджується та вважає його протиправним.
Ухвалою від 09.09.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).
17.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що позивач звернувся з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з наявністю у батька І Б групи інвалідності, який потребує догляду. За результатами розгляду заяви позивача, рішенням комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке оформлене повідомленням від 20.08.2024 за № 362/3859, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу з вищевказаних підстав через наявність іншої особи (сестри позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , далі за текстом рішення - ОСОБА_3 ). яка не є військовозобов'язаною та відповідно до закону зобов'язана утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, здійснювати догляд за ними, та відсутність документів, що підтверджують неможливість такої особи здійснювати відповідний догляд, а саме: документи про інвалідність цієї особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
25.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що ОСОБА_3 не працює, не має фізичної та матеріальної можливості допомагати батькам, а також із батьками у неї існують тривалі неприязні стосунки, що унеможливлює надання допомоги ОСОБА_2 , зокрема здійснення постійного догляду за ним.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідно до довідки форми ОК-5 застрахованої особи, сформованої з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, ОСОБА_3 не працює та не має постійного джерела доходу, а відтак позбавлена фінансової можливості утримувати непрацездатних осіб.
Отже, як вважає позивач, він є єдиною особою, яка за законом зобов'язана та має можливість утримувати хворого батька.
Заперечення від відповідача до суду не надходили.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , , ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі за текстом рішення - ОСОБА_4 ), що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 15.11.1978.
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ № 334027 батько позивача - ОСОБА_2 , має І Б групу інвалідності (причина інвалідності - травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби), яка встановлена йому безстроково.
Також довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 807448 підтверджується, що мати позивача - ОСОБА_4 , є особою з інвалідністю І Б групи (причина інвалідності - загальне захворювання), безстроково.
Відповідно до акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 13.08.2024 позивач здійснює постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_2 .
Крім того, згідно з довідкою асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці квартальний комітет/комітет мікрорайону "П'ятничани" за № 288 від 18.07.2024 позивач постійно проживає зі своїми батьками та веде з ними спільне господарство.
16.08.2024 через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" позивач звернувся до з заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із здійсненням постійного догляду за хворим батьком, який є особою з інвалідністю 1 Б групи.
До вказаної заяви було додано в копіях: паспорт громадянина України заявника № НОМЕР_2 ; військовий квиток серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про народження заявника серія НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 ; довідку до акту огляду МСЕК Шкрабалюк В.М. серії 12 ААГ № 807448; заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 15.07.2024; акт про встановлення факту здійснення догляду від 13.08.2024; довідку до акту огляду МСЕК ОСОБА_2 серії 12 ААГ № 334027; посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 ; паспорт громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 ; довідку з КК "П'ятничани" № 287 від 18.07.2024.
Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке оформлене повідомленням від 20.08.2024 за № 362/3859, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову під час мобілізації з посиланням на те, що заявником не надано документів, які б підтверджували неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які за законом зобов'язані за законом утримувати особу з інвалідністю І та ІІ групи, здійснювати за нею догляд відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Зазначене рішення відповідача стало предметом оскарження за цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та заявленим позовним вимогам, суд керується такими мотивами.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі ? Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі ? Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі ? підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі ? Закон № 3543-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Водночас підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Зокрема, згідно з п. 13 ч. 1ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку 5 вищезазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
для особи, яка зайнята доглядом, ? документи, що підтверджують родинні зв'язки, та один із документів що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, здійснювати догляд за ними: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд;
для особи, яка потребує догляду, ? один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Таким чином, положення Постанови № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2024 через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" позивач звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із здійсненням постійного догляду за своїм батьком, який є особою з інвалідністю І Б групи.
Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформленим повідомленням від 20.08.2024 за № 362/3859, у наданні відстрочки позивачу відмовлено на підставі того, що заявником не надано документів, які б підтверджували неможливість виконання обов'язку утримувати особу з інвалідністю I та II групи іншими особами, які не є військовозобов'язаними, але зобов'язані за законом утримувати особу з інвалідністю І чи ІІ групи, як це передбачено пунктом 4 Додатку № 5 до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Позивач не погоджується із таким рішенням, вважаючи, що він є єдиною особою, яка має як законодавчий обов'язок, так і реальну можливість утримувати свого батька ОСОБА_2 . При цьому позивач наголошує, що його батько є особою з інвалідністю І Б групи, тоді як сестра ОСОБА_3 не працює та не має фізичної та матеріальної можливості допомагати батькам. До того ж між батьками та сестрою існують неприязні стосунки, що теж унеможливлює надання сестрою відповідної допомоги.
Втім, оцінюючи доводи позивача, суд звертає увагу на те, що за змістом положень п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:
по-перше, наявність одного із батьків з інвалідністю I чи II групи або ж одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
по-друге, відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати вищезазначених осіб з інвалідністю.
Тобто, лише сукупність наведених обов'язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому щодо інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати вищезазначених осіб з інвалідністю, то їх наявність не може бути перешкодою для оформлення відстрочки виключно у разі якщо такі особи: самі є особами з інвалідністю, або потребують постійного догляду, або перебувають під арештом (крім домашнього арешту), або відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
Будь-які інші об'єктивні або суб'єктивні чинники, як-от відсутність у вказаних осіб фактичної чи матеріальної можливості утримувати своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або, наприклад, небажання особи виконувати цей свій обов'язок, не свідчать про дотримання такої обов'язкової умови для набуття військовозобов'язаним права на відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, як відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону повинні утримувати визначених даною нормою осіб з інвалідністю.
З огляду на викладене суд не бере до уваги твердження позивача про те, що його сестра - ОСОБА_3 , немає можливості та відмовляється від здійснення догляду за своїм батьком, а тому не може вважатися тією "іншою особою", яка не є військовозобов'язаною та відповідно до закону зобов'язана утримувати ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 202 Сімейного кодексу України обов'язок утримувати непрацездатних батьків покладається на всіх працездатних дітей у рівних частках.
В силу вимог Додатку 5 до Порядку № 560 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII військовозобов'язаний повинен надати документами, які у тому числі підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, здійснювати догляд за ними: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд.
Як видно з матеріалів справи, до своєї заяви від 16.08.2024 про надання відстрочки позивач долучив Акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 13.08.2024 за формою згідно з Додатком до Порядку № 560.
У графі вказаного Акта "Інформація про інших членів сім'ї особи, яка потребує догляду (постійного догляду), які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд)" зазначено про членів першого ступеня споріднення, а саме про доньку та дружину ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно.
Разом з тим у графі Акта "Установлено відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу (до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")" зазначено "Ні", а у графі "Неможливість здійснення постійного догляду членами сім'ї першого ступеня споріднення" вказано - "Інвалідність дружини ОСОБА_4 ".
З наведеного висновується, що до своєї заяви про надання відстрочки позивач додав один з прийнятних відповідно Порядку № 560 документів, які підтверджують відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, а саме акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за формою згідно з Додатком 8, проте у такому акті відсутні відомості про визначені законом причини неможливості здійснення постійного догляду за батьком позивача - ОСОБА_4 , його донькою - ОСОБА_3 .
При цьому суд повторює, що перелік таких причин є виключним і міститься у самому пункті 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII - в цілях набуття військовозобов'язаним права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак інші надані позивачем документи, а саме довідка форми ОК-5, нотаріальна заява батьків тощо, не відповідають вимогам Додатку 5 до Порядку № 560 та не можуть вважатися тими належними й допустимими документами, які підтверджують право позивача на відстрочку.
Таким чином, в контексті проаналізованих правових норм, якими регулюються спірні правовідносини, беручи до уваги встановлені обставини справи, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача про те, що, звертаючись із заявою про надання відстрочки з підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, позивач не підтвердив неможливість виконання обов'язку щодо утримування особи з інвалідністю I групи іншими особами, які не є військовозобов'язаними, але зобов'язані за законом утримувати таку особу з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, в силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Поряд з цим відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Перевіривши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, позивач втрачає право на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 );
2) відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Повне рішення суду складено 28.01.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович