Справа № 156/67/25
Провадження № 1-кп/156/51/25
Іменем України
28 січня 2025 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничі Волинської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12024030520000890 від 14 жовтня 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грибовиця, Волинської області, громадянина України, з повною середньою освітою, будівельника ТОВ «СМБ-М», одруженого, маючи на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 , 13 жовтня 2024 року близько 11 год. 30 хв. в межах населеного пункту села Грибовиця, Володимирського району Волинської області, керував транспортним засобом марки «DW-244AQ», державний номерний знак НОМЕР_1 , i навпроти будинку № 50, що по вул. Шкільна, був зупинений працівниками наряду CPПП відділення поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області «Проект-11»: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні ВПД №1 (сел. Іваничі) Володимирського PBП ГУНП у Волинській області, на яке заступили 13.10.2024, у зв'язку із отриманням інформації від місцевих мешканців про те, що водій вищенаведеного транспортного засобу перебуває за кермом в стані алкогольного сп'яніння, якому працівники поліції висловили вимогу пред'явити документи, які надають право керування транспортним засобом та, запідозривши останнього у керуванні в стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники Національної поліції, які перебували у поліцейському однострої із відповідними знаками розрізнення, з метою схилити поліцейських до непритягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, близько 11 години 40 хвилини, перебуваючи неподалік службового автомобіля марки «Renault Duster›, державний номерний знак НОМЕР_2 , розташованому навпроти будинку № 50, що по вулиці Шкільна у селі Грибовиця, Володимирського району Волинської області, звернувся до інспектора CPПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського PBП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 та поліцейського CРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського PBП ГУНП у Волинській області капрала поліції ОСОБА_6 з пропозицією надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, на що отримав відмову та був попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, передбачену ст. 369 КК України.
Після цього, близько 12 год. 04 хв., продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на втілення своїх злочинних дій, направлених на надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дій з використанням наданої їй влади чи службового становища в інтересах того, хто пропонує чи надає, перебуваючи на задньому сидінні службового автомобіля марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , розташованому навпроти будинку № 50, що по вулиці Шкільна у селі Грибовиця, Володимирського району Волинської області, ОСОБА_4 надав службовим особам - інспектору CPПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського PBП ГУНП у Волинській області, лейтенанту поліції ОСОБА_5 та поліцейському CPПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського PBП ГУНП у Волинській області, капралу поліції ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 (триста) доларів США, поклавши ix на заднє сидіння службового автомобіля, за не складання жодних процесуальних документів за підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, i як наслідок, не притягнення його до адміністративної відповідальності, тим самим надав вищевказаним службовим особам неправомірну вигоду.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме пропозиція надання та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Ствердив, що дійсно 13.10.2024 року близько 11:30 год. їхав на тракторі, в стані алкогольного сп'яніння, по вул. Шкільній, в с. Грибовиця, Володимирського району Волинської області. Був зупинений працівниками поліції, які перебували у форменому одязі та на службовому автомобілі. Він злякався та щоб уникнути відповідальності та щоб у нього не забрали посвідчення водія він запропонував та надав хабар працівникам поліції у сумі 300 доларів США купюрами по 100 доларів США, які поклав на заднє сидіння службового автомобіля. Просив суд його суворо не карати та призначити йому мінімальне покарання у виді штрафу.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 , що надані в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Потерпілі у кримінальному провадженні, відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого, як особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у пропозиції надання та наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненому, щиро розкаявся, раніше не судимий, є молодого віку, наявність у нього постійного місця проживання, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працює будівельником у ТОВ «СМБ-М», позитивну характеристику Грибовицького старостинського округу Нововолинської ТГ, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Також суд враховує те, що вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи в стані алкогольного спяніння.
Таким чином, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1 ст. 369 КК України, що на думку суду є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 22.10.2024 арешт на майно відповідно до ст. 174 КПК України, слід скасувати.
При вирішення питання щодо долі речових доказів, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів, а саме 3 (три) купюри номіналом 100 (сто) доларів США, із серійними номерами: 1) PF 89595348N, 2) PF 89595351N, 3) PF 89595347N, 2017 року випуску кожна, які були виявлені та вилучені із службового автомобіля марки «Renault Duster», р.н.з. НОМЕР_2 , , які оглянуто та поміщено в прозорий полімерний спеціальний пакет НПУ № CRI 1266912, - на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави та в подальшому передати на потреби Збройних Сил України.
Питання інших речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: компакт диск, який долучений до матеріалів кримінального провадження № 12024030520000890 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.100, 174, 349, 368-371,373-376 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (однієї тисячі п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 22.10.2024 на 3 (три) купюри номіналом 100 (сто) доларів США, із серійними номерами: 1) PF 89595348N, 2) PF 89595351N, 3) PF 89595347N, 2017 року випуску кожна, які оглянуто та поміщено в прозорий полімерний спеціальний пакет НПУ № CRI 1266912.
На підставі статей 96-1, 96-2 КК України, речові докази, а саме грошові кошти: 3 (три) купюри номіналом 100 (сто) доларів США, із серійними номерами: 1) PF 89595348N, 2) PF 89595351N, 3) PF 89595347N, 2017 року випуску кожна, які були виявлені, вилучені та поміщені в прозорий полімерний спеціальний пакет НПУ № CRI 1266912, які перебувають на зберіганні у Департаменті регіональної каси перерахунку в м.Луцьк - в порядку спеціальної конфіскації вилучити у власність держави та в подальшому передати на потреби Збройних Сил України.
Речовий доказ компакт диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12024030520000890 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1