Справа № 156/106/25
Провадження № 3/156/180/25
28 січня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського міськрайонного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла Відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою та мешканки: АДРЕСА_1 , згідно з відомостями протоколу непрацевлаштованої,
за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явилася,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 15.01.2025 близько 14 год 00 хв., перебуваючи поблизу госпрозрахункового ринку «Колос», що за адресою вул. Грушевського сел. Іваничі Володимирського району Волинської області здійснила незаконний обмін валютних цінностей як засобів платежу, а саме: обміняла 30 польських злотих на 300 гривнів, котрі їй надав ОСОБА_2 , не маючи ліцензії на такий вид діяльності, чим порушила вимоги ч. 3 ст.6 Закону України «Про валюту та валютні операції».
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоч належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. 28.01.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про здійснення розгляду справи без її участі, визнання вини та прохання суворо її не карати. Відповідно до письмовимх пояснень ОСОБА_1 від 15.01.2025 року ОСОБА_1 підтвердла обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, просила протокол про адміністративне правопорушення розглядати без її участі та суворо її не карати.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 162 КУпАП не є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вжила жодних заходів для явки до суду, не подала клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, однак у поданій заяві та письмових поясненнях просила здійснити розгляд справи без її участі, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до частини 1 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про валюту та валютні операції" торгівля валютними цінностями здійснюється виключно через уповноважені установи, які отримали ліцензію на таку діяльність відповідно до статті 9 цього Закону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері обігу валютних цінностей.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в здійсненні незаконних скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави.
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
ІV. Висновок суду
Протокол серії ВАВ № 758874 від 15.01.2025 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 758874 від 15.01.2025 року;
- рапортом № 109 від 15.01.2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.01.2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15.01.2025 року;
- іншими доказами, долученими до матеріалів справи.
Проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і її винуватість.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровувала.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
В силу ст. 22 КУпАП при малозначимості вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення вперше, її дії не становили великої суспільної небезпеки, не спричинили значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам інших осіб, вину визнала, суд, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності та оголосити їй усне зауваження.
При цьому суддею враховано, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що попереджувальних цілей щодо ОСОБА_1 можливо досягти без застосування засобів адміністративного впливу та із застосуванням такого виховного заходу, як усне зауваження, який буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Згідно із ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
VІ. Судові витрати
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ст.ст. 247, 284 КУпАП суддя не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1
VІІ. Речові докази
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 758874 від 15.01.2025 року відносно ОСОБА_1 за ст. 162 КУпАП у останньої вилучено три купюри номіналом по 100 гривень та три купюри номіналом по 10 злотих Республіки Польща, номера та серії яких зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що постанова має містити вирішення питання про вилучені речі, а також те, що таке питання має вирішуватися органом, який виніс постанову, то суд вважає за необхідне вирішити дане питання, відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП.
Оскільки адміністративне стягнення за дане правопорушення не накладено судом та ОСОБА_1 звільнена від адміністративної відповідальності, тому грошові кошти в сумі 30 злотих (три купюри номіналом по 10 злотих серії ВК 6247518, СВ 9358731, СН 3976508) та в сумі 300 гривень (три купюри по 100 гривень серії УЙ 4500625, УЧ 45334277, ЯВ 4703876), що були вилучені у ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, слід повернути ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 162 КУпАП, ст. ст. 33, 34, 35, 39-1, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Вилучені у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30 злотих (три купюри номіналом по 10 злотих серії ВК 6247518, СВ 9358731, СН 3976508) та в сумі 300 гривень (три купюри по 100 гривень серії УЙ 4500625, УЧ 45334277, ЯВ 4703876), які передано на відповідальне збергінання у ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, згідно з квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № ВАВ7588874 - повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя І. Є. Малюшевська