Справа № 466/6107/15-к
Провадження № 1-кп/466/14/24
підготовчого судового засідання
«30» липня 2024 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря с/з ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання прокурора Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000210 від 21 березня 2015 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5
На розгляд Шевченківського районного суду м.Львова з апеляційного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000210 від 21 березня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.
На підставі розпорядження №11 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 09.01.2024 передано на перерозподіл обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000210 від 21 березня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 справу передано головуючому судді ОСОБА_1 .
Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні призначалося, зокрема, на 04 вересня 2015 року, на 08 жовтня 2015 року та на 21 жовтня 2015 року, однак обвинувачений ОСОБА_6 у підготовче судове засідання жодного разу не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Привід обвинуваченого ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не виконаний. Явка обвинуваченого є обов'язковою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2015 року судове провадження у справі було зупинено та обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук.
Ухвалами підготовчого судового Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2018 року, від 31 серпня 2018 року та від 08 липня 2019 року, 10 червня 2020 року, 23 березня 2022 року, 24 жовтня 2022 року судом надавався дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу його в підготовче судове засідання для участі у розгляді клопотань прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак такі ухвали через переховування обвинуваченого виконані не були.
30.07.2024 р. прокурор Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
В обґрунтування клопотання зіслався на те, що на розгляді у Шевченківському районному суді м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч.3 ст. 289, ч.3 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 в ніч на 21.03.2015, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в гостях у ОСОБА_7 в будинку АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 спав, таємно викрав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ЗАЗ» моделі «VIDA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, серії НОМЕР_2 від 13.12.2013, який належить ОСОБА_7 та посвідчення водія на його прізвище, серії НОМЕР_3 , які знаходилися у кишені його куртки, що висіла на спинці крісла в приміщені кухні.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному заволодінні іншим важливим особистим документом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України.
Крім цього, ОСОБА_6 в ніч на 21.03.2015, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в гостях у ОСОБА_7 , у будинку АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_7 спав, незаконно заволодів його автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «VIDA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, який знаходився біля вищезазначеного будинку, вартість якого, згідно висновку експерта №9/164 від 01.04.2015 становила 166 487,97 (сто шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят сім грн 97 коп.)
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному заволодіння транспортним засобом, завдавши великої матеріальної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
Крім цього, ОСОБА_6 в ніч на 21.03.2015, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодівши автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «VIDA», д.н.з. НОМЕР_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа» невстановленою моделі, в якому знаходилися дві сім-карти мобільних операторів «Київстар» вартістю 20,00 грн кожна, грошових коштів в сумі 13 800,00 гри. (тринадцять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) та 2 400 доларів США, що станом на 21.03.2015 еквівалентно становить 55 811,52 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот одинадцять грн. 52 коп.), які знаходилися у барсетці вищевказаного автомобіля та належали ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого, тяжкого та нетяжкого злочинів, покаранням за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 не одружений, офіційно не працює, утриманців не має.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 17.08.2015 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні призначалося також на 08.10.2015 та 21.10.2015, однак обвинувачений ОСОБА_6 у підготовче судове засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У зв'язку з чим, 26.11.2015 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова судове провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.3 ст.289, ч.3 ст.185 КК України зупинено, обвинуваченого ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Зазначає, що при оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, слід врахувати, що:
- наявні докази вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі призначення покарання у встановленому законом порядку, ОСОБА_6 загрожує покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
Оцінюючи особу обвинуваченого та вчинені ним злочини, вважає, що наявні ризики, які передбачених п. п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого від суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що злочин, передбачений ч.3 ст. 289 КК України відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, що вже само собою може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне.
Водночас, відповідно до п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Також, обвинувачений ОСОБА_6 з 26.11.2015 перебуває у розшуку та згідно інформації наданої відділенням поліції №1 Луцького РУП ГУ НП у Волинській області місцеперебування останнього є територія російської федерації.
Наведені дані, а також факт залишення обвинуваченим ОСОБА_6 місця проживання, свідчать про недостатність у нього міцних соціальних зв'язків в місці його проживання, що мали б стримуючий характер для невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків та здатність переховуватися від суду.
Неможливість запобігання ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. А тому, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_6 матиме можливість контактувати із потерпілим, свідками і відповідно схиляти їх до зміни та дачі потрібних йому показів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить те, що останній, перебуваючи на волі, зможе ігнорувати виклики суду та таким чином перешкоджати забезпеченню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
З врахуванням всіх обставин кримінального провадження, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у клопотанні, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та виконання покладених на нього обов'язків, з урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів, та його попередньої поведінки, пов'язаної із вчиненням умисних злочинів.
Згідно вимог ч.6 ст.193 КПК України, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на вищенаведене та у зв'язку із наявністю підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявністю достатніх підстав вважати, що обвинувачений перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а саме: на території російської федерації, вважає за можливе у відповідності до положень ч.6 ст.193 КПК України обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Чорниж Маневецького району Волинської області, українцю, із професійно- технічною освітою, останнє місце проживання - АДРЕСА_2 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також зазначає, що ухвалене в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України судове рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, який перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а саме: на території російської федерації, за своєю правовою природою є дозволом на затримання обвинуваченого з метою приводу, що передбачено ч.3 ст.187 КПК України, і відрізняється від останнього тільки тим, що обвинувачений знаходиться за межами України. На підставі такого рішення до обвинуваченого не застосовується запобіжний захід, він не може утримуватися під вартою. Відповідне клопотання розглядається судом в судовому засіданні за участю прокурора. Розмір застави у випадку його задоволення не визначається.
Будь-яке інше тлумачення положень ч.6 ст.193 КПК України суперечитиме завданням кримінального провадження, зокрема, швидкому, повному та неупередженому розслідуванню кримінальних правопорушень, оскільки унеможливить забезпечення прибуття особи, яка переховується від суду за межами України, для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зазначене узгоджується з позицією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, висловленій в ухвалі від 28 січня 2022 року у справі №991/8484/21, провадження №11-сс/991/70/22.
На підставі наведеного, керуючись ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184 КПК України, просить обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Чорниж Маневецького району Волинської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, останнє місце проживання - АДРЕСА_2 , раніше не судимому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив задовольнити з підстав, зазначених в ньому
Захисник ОСОБА_8 , яка діє на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні від 22.06.2015 р. № 013-0004299 № 1503, в судове засідання не прибула та подала заяву з якої вбачається, щодо вирішення клопотання покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, які долучені до клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 , обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.3 ст.289, ч.3 ст.185 КК України, встановлена наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують суду на достатність підстави вважати, що останній виїхав за межі території України, судом встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Отже, з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_6 , доведення стороною обвинувачення наявності існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючі данні про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого обвинуваченого.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 350 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000210 від 21 березня 2015 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч.6 ст.193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника даного кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12015140220000210 - прокурора Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 .
На ухвалу протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3