Справа № 459/3876/19
Провадження № 1-кп/459/401/2021
судового засідання
28 січня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140150001222 від 22.07.2018 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України
У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою суду від 12.12.2024 ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто строком на 60 днів, тобто з 12 грудня 2024 року по 09 лютого 2025 року включно.
Прокурор у судовому засіданні просить продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки обставини, які були підставою для його обрання під час досудового розслідування, на даний час, не відпали. Зазначив, що є ризик того, що остання може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності та може вчиняти тиск на свідків шляхом їх переконання та залякування і може схилити їх до зміни даних ними показів, оскільки такі безпосередньо купували у неї заборонені речовини. У зв'язку із цим прокурор вважає, що є ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачена та захисник не заперечували щодо задоволення клопотання, поданого прокурором.
Вислухавши учасників, суд дійшов такого висновку.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з вимогами абз. 1, 2 ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім цього, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною, обвинуваченою кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч. 3 ст. 199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Заслухавши учасників, суд дійшов до висновку про продовження стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки об'єкти посягань злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставини та характер вчинення останніх, вид і тяжкість санкції за інкриміновані діяння, вік та стан здоров'я обвинуваченої - у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_4 інкримінованих злочинів існує й надалі.
У зв'язку з цим, продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою гарантуватиме належну поведінку останньої, а тому подальше її тримання є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, наведених нижче, судом ураховано обставини кримінального правопорушення та матеріальне становище обвинуваченої. За таких обставин вважаю, що достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків буде застава у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Керуючись ст. ст. 182-184, 193, 196, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 28 січня 2025 року по 28 березня2025 року включно.
Визначити обвинуваченій ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області, депозитний рахунок 37315022000757, (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172).
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Червоноградський міський суд Львівської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на обвинувачену покласти наступні обов'язки: 1) прибувати на вимогу суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована чи проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обвинуваченою ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків та якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1