Справа №2а-4705
2010 рік
Іменем УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Цукуров В.П. розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплачених см щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною, про поновлення строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни за 2007, 2008, 2009 року та по день розгляду справи судом, а також стягнути з відповідача суму сплачених судових витрат та компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія у період із 01.01.2006 року повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.
Представник відповідача надав суду заперечення на позов, в якому зазначив, що розмір доплати до пенсії, встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», був визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції не визнаватися, а тому підлягають виконанню. Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна визначатися згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суперечить законодавству. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється строк в півроку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач стверджує, що про порушення його права на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком він дізнався із засобів масової інформації у вересні 2010 року. Крім того, норма Закону постійно призупинялися, скасовувалися, а потім знову поновлювалися внаслідок рішень Конституційного суду України.
Враховуючи викладене, а також враховуючи похилий вік позивача, його юридичну необізнаність, суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду ним не пропущений з поважних причин, що є підставою для його поновлення згідно зі ст.102 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік із Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік».Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році. Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» , якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст..6 сказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначені такими, що не відповідають Конституції України.
При розгляді і вирішенні даного спору слід застосовувати норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка була прийнята до внесення змін Законом №107, а саме: дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, за період 2007, 2008, 2009 роки та по день розгляду справи, за яким заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком були чинними з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період 2007, 2008, 2009 роки та по день розгляду справи судом підлягають задоволенню, лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09 листопада 2010 року.
Вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача суми сплачених судових витрат: судовий збір та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, органи Пенсійного фонду України звільняються від сплати державного мита.
Суд також вважає, вимоги позивача, про стягнення компенсації завданої моральної шкоди у розмірі 2000 грн., не підлягають задоволенню, оскільки згідно до п.4 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
В позовній заяві позивач не вказав якими саме неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача була завдана моральна шкода, а також в чому саме полягає моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Таким чином суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007,Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від22.05.2008 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Декретом Кабінету Міністрів України «Про держане мито», Постановою Пленуму верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.99-100,102,161-163,183-2 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька по не нарахуванню та невиплаті на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% як дитині війні неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоотриманої надбавки до пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 09.11.2010 року у розмірі 30 % до розміру мінімальної пенсії за віком з урахування виплачених сум.
В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після її проголошення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька В.П.Цукуров