24 листопада 2010 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г,
суддів: Пономаренко А.В, Білоусової В.В,
при секретарі: Бугайовій В.Є,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом визнання умов договору недійсним та дій відповідача незаконними, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22 вересня 2010 року, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом визнання умов договору недійсним та дій відповідача незаконними.
Вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 25 квітня 2008 року було укладено кредитній договір про іпотечний кредит згідно умов якого ОСОБА_2 було надано грошові кошти у розмірі 75000 гривень. Згідно до п.1.1 кредитного договору позивач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15% річних, а також інші платежі обумовлені умовами договору. Просить суд поновити його порушене право споживача шляхом визнання п.8.9 договору про іпотечний кредит від 25 квітня 2008 року несправедливими та таким, що обмежує права споживача у порівняні з законом, визнати його недійсним, визнати дії щодо збільшення в односторонньому порядку процентної ставки протизаконними, зобов'язати перерахувати кредиторську заборгованість.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушення норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги необґрунтовані та не засновані на законі.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та нормам матеріального права, а також умовам укладеного між сторонами договору.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами не регулюються вищезгаданим законом. Суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин статті 627,629, 651, 1034 та інші Цивільного кодексу України та спеціальний Закон - Закон України «Про банки та банківську діяльність».
Договір між сторонами укладений 25 квітня 2008 року, а зміни до ЦК України в частині заборони одностороннього підвищення процентної ставки за кредитом (стаття 1056-1 ЦК України) набули чинності з 9 січня 2009 року і не може поширюватися на правовідносини, які виникли раніше. У даному випадку рішення про підвищення процентної ставки було прийнято у листопаді 2008 року про що був повідомлений ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки судом повно та всебічно досліджені фактичні обставини і ухвалено судове рішення на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил встановлених цивільно-процесуальним Законом.
Доводи апеляційної скарги щодо несправедливості рішення суду до уваги не беруться, оскільки рішення суду насамперед повинно бути законним та обґрунтованим. Сторони вільні в визначенні умов договору і ОСОБА_2 погодився з умовами договору і підписав його з метою отримання іпотечного кредиту.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до правил ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Білоусова В.В. Пономаренко А.В.