Справа: № 2-а-1941/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Військової частини А 2622 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0004211730/0 від 29.03.2010 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем проведено перевірку своєчасності подання позивачем податкової звітності, за результатами якої було складено акт перевірки № 97/17-318 від 24.03.2010 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: неподання розрахунку податку з власників транспортних засобів на 2010 рік, чим порушено пп. «в»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів».
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0004211730/0 від 29.03.2010 року, яким встановлено суму податкового боргу та штрафних (фінансових) санкцій з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 170 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є державною установою Міністерства оборони України, яка повністю фінансується з державного бюджету, використовує закріплене за ним військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Транспорті засоби, які знаходяться на балансі позивача не є його власним майном, а закріплені за позивачем на праві оперативного управління, що підтверджується копією журналу бухгалтерського обліку (а.с. 50-54).
Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11 грудня 1991 року № 1963-XII, в редакції Закону від 5 березня 2009 року № 1075-VI (далі -Закон № 1963-XII) встановлено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 1963-XII, податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.
Проте, транспортні засоби позивача, які є об'єктом оподаткування, зареєстрованими у Чернігівській області не значаться, що підтверджується копією листа начальника АТІ ВДАІ УМВС України в Чернігівській області № 8/6-4644 від 02.07.2009 року (а.с.30).
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України»від 6 грудня 1991 року № 1934-XII, в редакції Закону від 03.06.2008 року № 309-VI, земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Тобто, позивач не є власником транспортних засобів, так як не може розпоряджатися ними на власний розсуд, в розуміння ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, оскільки зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Вивчивши матеріали справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та не вбачає правових підстав для відмови у їх задоволенні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції -без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.