15 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Ісаєва Г.А.
Суддів Підлісної І.А.,
Белинчук Т.Г.
При секретарі Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання договору про надання послуг та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 29 червня 2010 року,
26.11.2009 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_6 з позовом про розірвання договору про надання послуг від 4.12.2006 року, стягнення боргу в сумі 15 000 доларів США, що еквівалентно 120000 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі договору про надання послуг, повинен був протягом трьох місяців підготувати документи по зміні цільового призначення земельних ділянок громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за що отримав оплату своїх послуг у сумі 15 тис доларів США. На протязі близько трьох років відповідач своїх зобов'язань не виконав, внаслідок чого виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора. Порушення умов договору з боку відповідача, ухилення від повернення отриманої суми, причинило позивачу страждання, переживання, що потребує відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 29 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання договору про надання послуг та стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та постановити нове - про задоволення позову. Вважає, що висновок суду про недоведеність факту неналежного виконання відповідачем договору, не відповідає нормам закону, дійсним обставинам справи. Зокрема, розпорядження райдержадміністрації про надання дозволу на зміну цільового призначення земель, акти комісії Чорноморської РДА про дослідження земельних ділянок на місцевості, які відповідач надав на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань, не свідчать про виконання договору, оскільки складення вказаних документів не пов'язано з будь - якими діями відповідача, а виконувались на замовлення власників земельних ділянок службовими або посадовими особами відповідних установ.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши осіб, що з'явились у судове засіданні, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на підтвердження виконання ним умов договору, надав документи, які за його участю було підготовлено для зміни цільового призначення земельних ділянок, а позивач не доказав, який обсяг робіт та в який строк повинен був виконати ОСОБА_6 у відповідності до умов договору.
Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розписки від 4.12.2006 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 15 тис. доларів США за підготовку документів по зміні цільового призначення земельних ділянок громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з сільськогосподарського товарного виробництва на особисте селянське господарство (а.с. 6).
Які саме дії ОСОБА_6 повинен здійснити для підготовки зазначених документів та в який строк в розписці не зазначено.
Під час розгляду спору сторони пояснювали, що на замовлення ОСОБА_10 ОСОБА_5 зобов'язувався здійснити дії по пошуку продавців земельних ділянок, підготовки документів по зміні цільового призначення земель та оформлення договорів по відчуженню земельних ділянок ОСОБА_10 На виконання цих домовленостей, ОСОБА_5 в свою чергу уклав угоду з ОСОБА_6, на виконання останнім робіт по підготовки документів необхідних для прийняття повноважними органами рішення про зміну цільового призначення земель.
Заперечення ОСОБА_6 проти заявлених позовних вимог зводяться до того, що він дійсно отримав 15 000 доларів США від ОСОБА_5 та повністю виконав взяті зобов'язання, а саме знайшов осіб, які виявили бажання продати свої земельні ділянки, за згодою останніх підготував необхідний пакет документів для зміни цільового призначення земель. Але, згодом ОСОБА_5 проінформував його, що цю роботу треба зупинити, так як особа (ОСОБА_10), яка бажала купити земельні ділянки і для якої проводилися роботи по зміні цільового призначення земель, - припинила фінансування. (а.с. 35-36).
На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_6 надав розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації АРК від 3.11.2006 року, якими дозволено складання ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проектів землеустрою по зміні цільового призначення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що передані у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Міжводненської сільської ради Чорноморського району, акти комісії Районної державної адміністрації про дослідження земельних ділянок на місцевості ( а.с. 37, 47).
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_5 не надав належних та допустимих доказів про неналежне виконання ОСОБА_6 тих умов договору, на виконання яких була передана сума оплати замовлених послуг.
Окрім цього, обґрунтованими є доводи відповідача, що кінцевий результат надання послуг по підготовки документів, а саме одержання власниками земельних ділянок державних актів на земельні ділянки з іншим їх цільовим призначенням, не був досягнутий в зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від подальшого проведення зазначеної роботи.
Дані доводи підтверджуються письмовим доказом - позовною заявою ОСОБА_5, яка 23.09.2008 року була подана ним до Центрального районного суду м. Сімферополя. В цій заяві ОСОБА_5 вказував, що виконання зобов'язань по зміні цільового призначення земель підтверджено наступними документами:
- розпорядженням Чорноморською районною адміністрацією АР Крим № 1271-р від 18 грудня 2006 року про дозвіл громадянину ОСОБА_9 складення проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки площею 12,6964 га, переданого йому у власність з зобов'язанням його узгодження в установленому порядку і пред'явлення на затвердження районній державній адміністрації;
- розпорядженням Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим ;№ 1270 -р від 18 грудня 2006 року про дозвіл громадянки ОСОБА_8 складення проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки площею 12.1305 га, переданого їй у власність з зобов'язанням його узгодження в установленому порядку і пред'явлення на затвердження районній державній адміністрації;
- розпорядженням Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим ;№ 1101 -р від 03 листопада 2006 року про дозвіл громадянину ОСОБА_11 складення проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки площею 12.1910 га, переданого йому у власність з зобов'язанням його узгодження в установленому порядку і пред'явлення на затвердження районній державній адміністрації;
- двома актами дослідження земельної ділянки в натурі ( на місцевості) ОСОБА_9 по зміні цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованого на території Міжводненської сільської ради Чорноморського району АР Крим.
Також було зазначено, що: «проект відводу земельної ділянки був в установленому законом порядку узгоджений і 21.02.2007 року завізований заступником начальника Чорноморського районного відділу земельних ресурсів.
Отримання зазначених документів складає фактично 95% всієї процедури зміни цільового призначення земельної ділянки.
Після виконання фактично всього обсягу дій, пов'язаних з отриманням державного акту на ОСОБА_10, останній повідомив, що цільове призначення земельних ділянок зміняти немає необхідності і відмовився в односторонньому порядку від своїх дій за договором доручення, незважаючи на те, що вони були виконані до моменту його відмови від договору доручення в частині зміни цільового призначення земельної ділянки, передбаченого пунктом 1.1 договору.
Відмова ОСОБА_10 від договору доручення не дозволила виконати дії, пов'язані з отриманням державного акту та передати його довірителю, разом з тим, такі дії явились процедурно незначними і складає не більш 5% від дій, які були проведені за договором доручення».
Тобто, в позовній заяві ОСОБА_5 зазначив, що особа, в інтересах якої здійснювалась зміна цільового призначення земель, відмовилась від отримання відповідних послуг.
З врахування наведеного колегія суддів вважає, що позивач не довів, що договором між ним та ОСОБА_6 передбачалося виконання останнім певного обсягу робіт по підготовки документів протягом трьох місяців, та останнім порушено умови договору щодо строку виконання.
Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Вимагаючи стягнення з відповідача збитків, які настали внаслідок втрати кредитором інтересу до виконання зобов'язання, позивач не довів, що відповідач прострочив виконання зобов'язання та порушив умови договору за своєю виною
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши наявні між сторонами правовідносини, правильно застосував правові норми та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді