15 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Ісаєва Г.А.
Суддів Підлісної І.А.,
Белинчук Т.Г.
При секретарі Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 3-я особа - Комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації, про встановлення порядку користування житловим будинком, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 31 травня 2010 року,
ОСОБА_5 звернулась до ОСОБА_6 з позовом про встановлення порядку користування жилим будинком та допоміжними приміщеннями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться в спільній частковій власності сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами виник спір щодо порядку користування житловим будинком та господарчими спорудами.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 31 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. Визнано ОСОБА_5 у користування наступні приміщення, на другому поверсі будинку літер А: житлову кімнату приміщення 2-1 площею 21,4 метрів квадратних, веранду приміщення 2-2 площею 9,5 метри квадратні, господарські споруди на прилеглій земельній ділянці Літер «Д» сарай, Літер «Е» кухня, літер «З» санітарний вузол, сходовий майданчик. Визначено у користуванні ОСОБА_6 наступні приміщення: приміщення 1-1 житлова кімната площею 21,7 метрів квадратних, приміщення 1-3 веранда площею 9,3 метри квадратні, приміщення 1-5 житлова кімната площею 13,2 метри квадратні, приміщення 1-4 кухня площею 10,6 метрів квадратних, приміщення 1-2 санітарний вузол площею 3,2 метри квадратних, господарські споруди на прилеглій земельній ділянці сарай літ.Ж, бесідку літ Д-1, сарай літ.И, навіс літ Ж. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 16 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати в частині відмови їй в позові про передачу у користування приміщень горища «2-3» та «2-4» в частині передачі навісу під літерою «Ж» у користування ОСОБА_6; та в цій частині постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що саме зазначений порядок користування буде відповідати порядку користування, який фактично склався ще між попередніми власниками жилого будинку.
Протокольною ухвалою суду від 18.08.2008 року до участі у справі в якості третьої особи залучено КП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Ялта».
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є власницею 1/3 частки спірного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.03.1998 року: ОСОБА_6 є власницею 2/3 часток будинку на підставі договору купівлі - продажу від 29.10.1980 року (а.с.10, 24).
Жилий будинок є двоповерховим, до його складу згідно з технічним паспортом входять: жилий будинок «А», сарай «Д,И», сарай «Ж,М», бесідка «Д», кухня «Е», санвузол «З,К», котельня «Н».
По технічному паспорту самочинними є приміщення «2-3» площею 18,4 кв.м.; приміщення «2-4» площею 10,7 кв.м.
Сторони пояснили, що самочинні приміщення розташовані не чердаку.
Між сторонами склався такий фактичний порядок користування будинком, при якому першим поверхом будинку користується ОСОБА_6, другим - ОСОБА_5
ОСОБА_9 не погоджується з тим, що навіс літер «Ж» передано у користування ОСОБА_6, оскільки це приміщення знаходилося в загальному користуванні попередніх власників будинку і відповідає їх правовстановлюючим документам.
Навіс «Ж» одночасно є єдиним входом в будинок.
Згідно з договором купівлі - продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_10, в користування ОСОБА_6 поступає, окрім інших приміщень ( з приводу яких у сторін спору не має), навіс «Ж».
Право власності на 2/3 часток будинку переходило: від ОСОБА_11 до ОСОБА_12 - на підставі договору дарування від 02.07.1966 року; від ОСОБА_12 до ОСОБА_10 - на підставі договору купівлі - продажу від 04.06.1976 року (а.с 32-35).
В договору дарування від 02.07.1966 року зазначено, що навіс «Ж» знаходиться у сумісному користуванні співвласників. В договорі купівлі - продажу від 04.06.1976 року вказано, що навіс «Ж» переходить у користування тільки ОСОБА_10
01.08.1980 року техніком - інвентаризатором Ялтинського бюро технічної інвентаризації складено акт про конкретне користування приміщенням будинку, де зазначено, що навіс «Ж» знаходиться у користуванні ОСОБА_10, (а.с.38).
В акті про конкретне користування будинком, який складався техніком - інвентаризатором Ялтинського бюро технічної інвентаризації 2.04.1984 року, зазначено, що навісом «Ж» користується ОСОБА_6 (а.с.37).
ОСОБА_5 вважає, що навіс не може бути передано у користування будь-кому із власників, він повинен залишатися місцем загального користування.
Що стосується приміщень «2-3» площею 18,4 кв.м., «2-4» площею 10,7 кв.м., то вони відносяться до горища будинку. Фактично без відповідного дозволу вони переобладнані під кухню та жилу кімнату та ними користується ОСОБА_5
Згідно з актами про конкретне користування будинком від 01.08.1980 року та 02.04.1984 року приміщенням «2-3» та «2-4» користувалися при житті ОСОБА_9, ОСОБА_5(а.с.37, 38).
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою угодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
В засіданні апеляційного суду встановлено, що між сторонами в установленому порядку порядок користування житловим будинком та господарськими приміщеннями не визначався.
До складу житлового будинку входять самочинні споруди літера «2-3» площею 18,4 кв.м. та літера «-4» площею 10,7 кв.м., які збудовані внаслідок переобладнання чердаку в жилі приміщення.
Відповідно до ст. 358 ЦК України порядок користування цими приміщеннями не може бути встановлений.
Згідно з технічним паспортом на будинок, станом на 14.08.2009 року до його складу входить сарай літер «Ж». Навіс літер «Ж» не зареєстровано.
Між тим, рішенням суду першої інстанції у користування ОСОБА_6 передано сарай літер «Ж» та навіс літер «Ж».
Представники сторін в засіданні апеляційного суду не змогли надати пояснень з приводу визначення порядку користування сараєм літер «Ж», який входить до складу об'єкту нерухомості, та навісу літер «Ж», який не зареєстрований в складі садиби, та відносно якого між сторонами існує спір.
Окрім цього, між сторонами взагалі не визначено порядок користування іншими приміщеннями, які входять до складу будинку та допоміжних приміщень, зокрема, сараєм «М», санвузлом «К», котельної «Н».
За таких обставин, при наявності між сторонами спору з приводу визначення порядку користування приміщеннями, частина із яких не враховується в якості об'єкту користування, неможливо визначити порядок користування з урахуванням часток сторін у праві власності; відповідності конкретного порядку користування протипожежним, санітарним, будівельним та іншим нормам.
Відповідно до статей 10, 303 ЦПК України, сторонам (їх представникам) роз'яснено право та обов'язок на надання доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі з використанням спеціальних знань в галузі техніки та ремесла. Представники сторін відмовились від проведення експертизи для з'ясування питання можливості визначення порядку користування у відповідності до часток у праві спільної часткової власності; інших доказів також не надали.
За таких умовах, визначення порядку користування навісом «Ж», чердаком з дотриманням майнових інтересів сторін не вбачається можливим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі доводів апеляційної скарги, та скасувати рішення суду першої інстанції з постановленням нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 31 травня 2010 року скасувати та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_5 в позові.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді