Справа: № 2-а-2287/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Ю.П.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Пеньковій О.Г.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 жовтня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ВДАІ м. Чернігова молодшого сержанта міліції - Вяльця Сергія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ВДАІ м. Чернігова молодшого сержанта міліції - Вяльця С. О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2009 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2009 року позивач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив зупинку автомобіля бличе 30 м до автобусної зупинки, позначеної дорожнім знаком 5.41 «Місце зупинки автобуса», чим порушив п. 15.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що інспектором ВДАІ м. Чернігова молодшим сержантом міліції -Вялець С.О. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн..
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 1.5 Правил Дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Пунктом 15.9 Правил дорожнього руху України, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно чинного законодавства за правопорушення, передбачені ч. 1 ст.122 КпАП України, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу розміром від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії відповідача, щодо прийняття ним постанови про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст.122 КпАП України є правомірними.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів вважає встановленим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ № 3010598 від 28.03.2009 року.
Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно порушив п. 15.9 ПДР, а тому оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не було надано суду доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 -204 КАС України.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ВДАІ м. Чернігова молодшого сержанта міліції - Вяльця Сергія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 25.10.2010 року.
Головуючий суддя: (підпис)
Судді: (підпис)
Суддя: Бистрик Г.М.