Справа: № 2-а-39/10 Головуючий у 1-й інстанції: Деркач О.Г.
Суддя-доповідач: Зайцев М. П.
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зайцева М.П.
суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.
при секретарі Губа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС м.Чернігова молодшого сержанта міліції Коваль Дмитра Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_2, звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС м.Чернігова молодшого сержанта міліції Коваль Дмитра Анатолійовича про скасування постанови серії СВ №049203 від 15 листопада 2009 року по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2010 року скасувати і прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши судцю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 15 листопада 2009 року о 12 годині 15 хвилин в м.Чернігові по вул.Комсомольська керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної частини вул. Примакова -вул.Комсомольська, чим порушив п.15.9 «г»ПДР України.
У зв'язку з цим відповідач Коваль Д.А. виніс постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 260 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 статті 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач не погоджуючись з постановою інспектора ДПС м.Чернігова молодшого сержанта міліції Коваль Дмитра Анатолійовича звернувся в суд про скасування винесеної постанови серії СВ №049203 від 15 листопада 2009 року.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) пункт 15.9 «ґ»викладено в такій редакції «зупинка забороняється: на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга».
В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Крім того ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»вказує, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В протоколі серії СВ 058614 зазначено суть правопорушення, яке вчинив позивач по справі. Зміст цього правопорушення позивач ОСОБА_2 не заперечив під час його складання та винесення постанови.
Відповідачем по справі при складенні постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача було в повному обсязі дотримані вимоги ст. 283 КУпАП, згідно яких: постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Вищезазначені обставини підтверджені також тим, що позивач визнав свою вину у вчиненні правопорушення, власноручно написавши, що здійснив стоянку свого транспортного засобу на краю перехрещуваної проїзної частини, з протоколом ознайомлений та згідний.
Протокол про адміністративне правопорушення серії СВ 058614 та постанова в справі про адміністративне правопорушення серії СВ №049203, відповідно до ст. 251 КУпАП розцінюються належними та допустимими доказами по справі.
Аналізуючи зазначене, оскільки з протоколу, постанови, пояснень осіб, що містяться в матеріалах справи, оформлених належним чином встановлено наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, то судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що відповідач при винесенні вищезазначеної постанови діяв законно та в межах наданих йому повноважень, відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому постанова про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_4 є законною та обґрунтованою.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що доводи позивача, про те, що у зв'язку з тим, що він стояв на тротуарі, де для руху пішоходів залишалося більше 2 метрів, така стоянка дозволена Правилами дорожнього руху, не заслуговують на увагу, оскільки п. 15.9 «ґ»зазначених правил прямо забороняє навіть зупинятися, за виключенням певних обставин, які не мали місця в нашому випадку, на перехрестях і ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини.
Аналізуючи зазначене, колегія судців вважає, що вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2010 року по справі № 2-а-39/10 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 19 листопада 2010 року.