Справа: № 2а-117/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - ігри та розваги»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - ігри та розваги»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -
В січні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс - ігри та розваги»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042305 від 10.01.2009 року у сумі 6 580,00 грн. (а.с. 4-7).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року у позові відмовлено (а.с. 59-61).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс - ігри та розваги»подало заяву про апеляційне оскарження (а.с. 62) та апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року по справі № 2а-117/10/2670, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року по справі № 2а-117/10/2670 та ухвалити нову постанову суду, якою повністю задовольнити адміністративний позов, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с. 66-70).
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що сфера застосування комп'ютерно-касової системи «Фіскал»саме для фіскалізації гральних автоматів, тобто за яке відповідач й застосував заходи відповідальності, була включена в характеристики «Фіскалу»10 вересня 2008 року Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»N 581.
Перевірка грального залу Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області проводилась 14.11.2008 року.
Таким чином, на думку суду першої інстанції, позивач повинен був виконати обов'язок, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»щодо фіскалізації гральних автоматів, який виник після 10.09.2008 року, тобто з моменту включення фіскального пристрою до Державного реєстру РРО.
В зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.01.2009 року № 0000042305 прийняте відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Натомість вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 10.01.2009 року № 0000042305 є незаконними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
В результаті чого, Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв постанову, якою у позові відмовив.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області 14.11.2008 року було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складено Акт № 6837/26/58/23/33776137 від 14.11.2008 р. (а.с. 9-10), в якому зафіксовано порушення п. п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
На підставі вказаного акту, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було винесено рішення про застосування передбачених п. п. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», штрафних (фінансових) санкцій від 10.01.2009 р. № 0000042305, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6 580,00 грн. за виявлене порушення (а.с. 11).
Відповідно до вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», на території України у сферах, визначених цим законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Крім того, пунктом 6 додатка до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», зокрема, встановлено, що до 31.12.2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 430 від 01.07.2008 року «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.
Ця система відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів від 18.02.2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторів розрахункових операцій для різних сфер застосування»і Технічним вимогам до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, затвердженим рішенням Голови Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 22.06.2004 року № 5, так само як і ті, які використовувалися у своїй діяльності позивачем, і не може бути пріоритетною у використанні суб'єктами господарювання.
Але комп'ютерно-касова система «Фіскал»не забезпечує виконання Вимог щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, затверджених протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 p. N 13, оскільки під час її використання безпосередньо гральні автомати не мають власних фіскальних номерів і не обладнуються таким засобом, як механізм друкування звітів (видачі чеків) і відповідно застосування комп'ютерно-касової системи «Фіскал», як і іншого спеціалізованого РРО, не перетворює діючі на той час гральні автомати в РРО з власними фіскальними номерами.
Отже, сфера застосування комп'ютерно-касової системи «Фіскал»саме для фіскалізації гральних автоматів, тобто за яке відповідач й застосував заходи відповідальності, була включена в характеристики «Фіскалу»10 вересня 2008 року Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»N 581.
Згідно з п. п. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Отже, застосована відповідачем сума штрафу в розмірі 6 580,00 грн. відповідає чинному законодавству.
Крім того, слід відмітити, що повноваження податкового органу на проведення перевірок платників податків визначаються Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У відповідності до ст. 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні» - органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль додержання суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно з ст. 15 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 16 вищезазначеного Закону - контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Виходячи з системного аналізу норм права та з урахуванням матеріалів, що містяться в справі, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно відмовив позивачу в позові, так як прийняте ДПІ у Солом'янському районі м. Києва рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042305 від 10.01.2009 року відповідає вимогам чинного законодавства.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - ігри та розваги» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян