Справа № 171/3084/24
3/214/346/25
Іменем України
21 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року, матеріали адміністративної справи складені у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, направлено до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду.
За результатами автоматизованого розподілу матеріали адміністративної справи передано в провадження судді Євтушенка О.І. 02 січня 2025 року.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 25.10.2024 о 10:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , в ході якої ображав останню нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_3 порушив Закон України за №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.02.2017.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, будучи повідомленим належним чином, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.
З метою забезпечення процесуальних строків розгляду справи та уникнення можливості зловживання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 , оскільки у силу ст.268 КУпАП його явка в судове засідання при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою.
Дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яка підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №016333 від 01.11.2024, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , що мало місце 25.10.2024 о 10:00 год. (а.с.1);
-рапортом чергового інспектора, зміст якого узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №016333 від 01.11.2024 (а.с.2);
-письмовою заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , в яких зазначені обставини вчинення ОСОБА_5 відносно неї домашнього насильства (а.с.3,5);
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 25.10.2024 (а.с.4);
-довідкою за результатами перевірки матеріалів ЖЄО за №4566 від 25.10.2024 (а.с.9-10);
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, а саме: вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство, відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Аналізом вказаних матеріальних норм встановлено, що суб'єктом складу правопорушення за ст.173-2 КУпАП може бути виключно особа, яка є членом сім'ї потерпілого та чи перебувають кривдник і потерпіла особа в будь-яких стосунках між собою. Об'єктивна сторона правопорушення передбачає активну чи пасивну поведінку кривдника, спрямовану на спричинення шкоди потерпілій особі вчиненням насильства (економічного, фізичного, психологічного).
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб'єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, а відтак відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_3 є суб'єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками: вчинення домашнього насильства.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи ОСОБА_2 ,який ухилився від явки до суду, враховуючи його матеріальне становище, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на останньогоадміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті КУпАП, за якою він притягується до адміністративної відповідальності, в редакції станом на момент вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя О.І. Євтушенко