Справа № 214/5664/24
2/214/821/25
Іменем України
27 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пугача Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/5664/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою шляхом направлення засобами поштового зв'язку 19.06.2024 (надійшла до суду 21.06.2024), в якій просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.09.2020 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №443; судові витрати покласти на відповідача.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 26.09.2020 сторони уклали шлюб, зареєстрований Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Подружжя має спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбно-сімейні стосунки між ними ускладнились протягом останніх 2-х років, а фактично припинились з вересня 2022 року. Із того часу вони живуть окремо, єдиного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть. Після припинення стосунків син залишився мешкати з матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї позивач вказує діаметрально протилежні погляди на шлюб, сімейне життя, нехтування ОСОБА_2 сімейними цінностями, відсутністю поваги до неї як дружини, не зацікавленістю у створенні сприятливої морально-психологічної атмосфери. Із вини відповідача між сторонами часто виникали сварки, свідком яких нерідко ставав їх син, що негативно позначалось на психоемоційному стані дитини. Подальшого сенсу підтримували стосунки позивач не вбачає, а збереження шлюбу на майбутнє суперечитиме її інтересам. На переконання позивача, шлюб між сторонами розпався остаточно та наразі носить формальний характер.
Ухвалою суду від 25.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 05.08.2024 за заявою позивача ОСОБА_1 подружжю було надано строк на примирення тривалістю 3 місяці; провадження у справі зупинене до 05.11.2024.
Ухвалою суду від 08.11.2024 провадження у справі поновлено з власної ініціативи суду.
Суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторони про свою участь в судовому засіданні не заявили, заяв про відкладення розгляду справи від них суду не надходило.
Позивач ОСОБА_1 своїм правом на залишення позовної заяви без розгляду або подання заяви про закриття провадження після сплину наданого судом строку на примирення не скористались, направила засобами поштового зв'язку заяву про розгляд справи за її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягала.
Після сплину визначеного судом строку на примирення відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином, у тому числі в порядку ст.128 ЦПК Україн, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Таку позицію відповідача та бездіяльність суд розцінює як відсутність наміру брати участь в подальшому розгляді справи.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його повторну неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів не застосовувались.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 26.09.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) укладено шлюб, зареєстрований Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №443, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.09.2020.
Сторони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого 07.09.2017 Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Як вказувала позивач, що підтверджується відомостями з реєстру Криворізької міської територіальної громади, ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_3 проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 , де мають зареєстроване місце проживання. Відповідач ОСОБА_2 мешкає окремо та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Судовим розглядом встановлено, щошлюбні стосунки між сторонами припинено з у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, спільних інтересів, різними поглядами на сімейне життя. Наразі стосунків, притаманних подружжю, вони не підтримують, проживають окремо та спільного господарства не ведуть.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, зумовлює його добровільний характер.
Частина 1 статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст.110 СК України.
Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 п. «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Під час розгляду справи, з урахуванням відповідної заяви позивача, суд застосовував положення ст.111 СК України шляхом надання сторонам строку на примирення з метою збереження їх сім'ї, що позитивних результатів не дало. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач до суду не з'явився, заяв із запереченнями проти розірвання шлюбу не подав, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомив.
Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, на переконання суду, в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, оскільки навіть після надання сторонам строку на примирення їх сім'ю зберегти не вдалося. Наразі позиція позивача залишається категоричною. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, адже примушування до шлюбу є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.09.2020 слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », яке після розірвання шлюбу суд вважає за можливе залишити без змін з огляду на відсутність вимоги позивача про відновлення дошлюбного прізвища.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп. Вимог про відшкодування інших процесуальних витрат позивач не заявляла.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, ст.ст.280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), зареєстрований 26.09.2020 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №443 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 27.01.2025.
Суддя О.І. Євтушенко