Справа № 214/620/25
1-кс/214/100/25
21 січня 2025 року слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному 09 січня 2025 року до ЄРДР під №12025041750000094, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , 2020 року народження, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, гранатометника в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
У даному клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 18 січня 2025 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля магазину «ТАДА», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 38, почав діалог з раніше незнайомою йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого між ними на ґрунті побутових питань і раптово виниклих особистих неприязних відносин сталася сварка, під час якої у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді отримання ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вул. Володимира Великого, 38 в м. Кривому Розі наблизився до ОСОБА_8 і в положенні стоячи обличчям до неї умисно та зі значною силою наніс їй одного удару рукою в область голови, від чого ОСОБА_8 впала на землю, після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_8 , яка знаходилась в положенні лежачі на землі та стоячи над нею, умисно, зі значною силою наніс останній не менше 10 ударів руками та ногами в ділянку голови, грудної клітини та тулуба, чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження у вигляді ЧМТ 2-3 ступеня, множинних переломів кісток обличчя, крововиливів під оболонки у речовину головного мозку, контузійних осередків речовини головного мозку, забоїв м'яких тканин голови та обличчя та коми 2 ступеня.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Оскільки, як зазначає слідчий, підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я, не працює, а тому не має законного джерела для існування, має можливість знайомитись з матеріалами справи, у клопотанні ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний, знаходячись на волі, може переховуватись від суду, у незаконний спосіб впливати на свідків або вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого за підстав, у ньому зазначених, а також повідомив суду, що потерпіла ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень, перелічених у клопотанні, 19 січня 2025 року померла в Криворізькій міській клінічній лікарні №2 КМР, що потягне за собою перекваліфікацію злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на більш тяжкий.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, підозрюваний пояснив суду, що вчинив інкримінований йому злочин ненавмисно та що він не збирається переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, його захисник просив про застосування до його підзахисного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту або застави, оскільки обвинувачений, який дуже жалкує з приводу вчиненого, одружений та має на утриманні одну малолітню дитини, переховуватись від органу досудового розслідування чи суду не збирається, оскільки місце вчинення злочину не залишав, дочекався приїзду працівників поліції та зараз співпрацює зі слідством, має намір відшкодувати потерпілій стороні завдану шкоду, а також просив прийняти до уваги, що його підзахисний є військовослужбовцем ЗСУ, безпосередньо приймав участь у бойових діях, був поранений та проходив лікування, у зв'язку з чим у психіці останнього могли відбутись такі зміни, які не дали контролювати його поведінку при виникненні конфлікту з потерпілою.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, слідчий суддя враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за яке законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, і хоча зазначена обставина сама по собі не може бути підставою для існування ризику, що підозрюваний може переховуватись від суду, однак суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а тому є підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 року, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, натомість ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією у військовому званні «солдат», на якого розповсюджуються зазначені норми, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого насильницького злочину проти життя та здоров'я особи похилого віку жіночої статі у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що потерпіла ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень, перелічених у клопотанні, 19 січня 2025 року померла в Криворізькій міській клінічній лікарні №2 КМР, що підтверджується відповідною довідкою з цієї лікарні від 20.01.2025 року та що може потягнути перекваліфікацію злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на більш тяжкий.
А тому слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі та знаючи про тяжкість покарання у разі визнання його винним, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також у незаконний спосіб впливати на свідків.
При цьому слідчий суддя бере до уваги правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 10.02.2011 року «Харченко проти України» та від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», згідно з якими, коли є в наявності конкретний суспільний інтерес, то такий інтерес, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу.
Обставин, які вказують на неможливість застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку зі станом його здоров'я, слідчим суддею не встановлено.
Також, ураховуючи, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, вчинене із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розміру застави, що передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно протоколу затримання від 19.01.2025 року, ОСОБА_4 було затримано 19 січня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на п'ятдесят вісім днів, а саме до 19 березня 2025 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9