Справа № 214/8394/24
2/214/1086/25
Іменем України
23 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Сіденка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Чаплиги О.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів з відповідача на її користь у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на обов'язок відповідача по утриманню дитини.
Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання (а. с. 13).
Ухвалою від 29 листопада 2024 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено та:
витребувано у Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (код ЄДРПОУ 24432974, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Криворіжсталі, 1, електронна пошта amkr@arcelormittal.com) довідку про розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із зазначенням усіх відрахувань (в тому числі аліментів) за період з січня 2024 року по час надання відповіді;
витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, електронна пошта 04001@dp.pfu.gov.ua) довідку форми ОК-7 відносно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з січня 2024 року по час надання відповіді (а. с. 71).
Ухвала про витребування доказів виконана, суду надано витребувані докази (а. с. 106 - 108, 113).
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 частково визнав позовні вимоги, згодний сплачувати аліменти, однак у розмірі 1/6 частини його заробітку. Як на підставу зменшення розміру аліментів, визначеного позивачкою, посилається на те, що він має непрацездатних батьків похилого віку, з якими на даний час зареєстрований та проживає. Обидва його батьки отримують мінімальну пенсію, мати є інвалідом ІІІ групи з 2015 року. Оскільки пенсії не вистачає батькам на проживання та лікування, вини частково знаходяться на його утриманні. Також відповідач має неповнолітню дочку 2016 року народження, яка також знаходиться на його частковому утриманні. Відповідач у власності нерухомого майна не має. Є власником автомобіля, який використовується виключно як засіб пересування (а. с. 50 - 51).
У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 заперечила проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вказує що його твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. Разом з тим, відповідач має обов'язок по утриманню дитини. Вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі (а. с. 20 - 23).
У письмових запереченнях відповідач зазначив, що від першого шлюбу він має дитину та є платником аліментів на її утримання. Аліменти вираховуються з його заробітної плати за місцем роботи. Також зазначив, що йому належить 1/3 частина квартири, яку він набув у власність у віці 14 років шляхом приватизації разом з своїми батьками, в той час, як позивач є одноосібним власником трьох транспортних засобів. Відповідач вказує, що він сплачує аліменти добровільно, розмір яких набагато перевищує 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Має намір витрачати особисті додаткові кошти на утримання сина шляхом придбання необхідних для нього побутових речей, за домовленістю з позивачкою забирає сина до себе та своїх батьків на вихідні та свята, проводить з ним час, купує подарунки, буде відвідувати з ним культурно-розважальні заходи. Інші доводи заперечення відповідача зводяться до незгоди з позицією позивачки (а. с. 35 - 38).
Надані до суду письмові пояснення позивачки ОСОБА_1 ґрунтуються на її незгоді з доводами відповідача, у яких крім іншого позивачка зазначає, що відповідач яскраво демонструє його небажання виконувати свої батьківські обов'язки, а його позиція є прикладом виключної зосередженості на власник потребах. Вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі (а. с. 134 - 137).
Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на доводи та обставини, викладені у її письмових заявах по суті справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, згодний сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини його доходу. Просив суд при визначенні розміру аліментів врахувати його доводи, викладені у заявах по суті справи, а саме наявність на його утриманні іншої дитини та непрацездатних батьків.
Під час розгляду справи сторони, надаючи пояснення, допустили взаємні звинувачення щодо питань виховання та утримання їх дитини, які мали емоційний характер, внаслідок чого головуючим по справі сторонам робились зауваження.
Також відповідачем у судовому засіданні 23 січня 2025 року заявлено усне клопотання про врегулювання спору за участю судді, у задоволенні якого суд, не виходячи до нарадчої кімнати відмовив з огляду на те, що таке можливе лише до початку розгляду справи по суті, як це перебачено ч. 1 ст. 201 ЦПК України, в той час як справа знаходиться на завершальній стадії розгляду, сторонами подані відзив, відповідь на відзив, заперечення, додаткові письмові пояснення, судом досліджено письмові матеріали справи, заслухано пояснення сторін та з'ясовано судом їх позицію.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про народження (а. с. 9).
Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частинами 1-2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності,володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав,у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів,виключних правна результати інтелектуальної діяльності,корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналогічні обставини викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно частини першої статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою та має можливість сплати аліментів на утримання сина, Законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну підтримку своїй дитині.
Також дані про доходи відповідача (а. с. 107 - 108, 113), наданих суду на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 29 листопада 2024 року свідчать про можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина відповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При ухваленні рішення та визначення розміру аліментів, суд враховує, що відповідач по справі відповідно до рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року по справі № 212/9040/19 є платником аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання іншої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини зі всіх видій його заробітку (а. с. 67).
Із заробітної плати відповідача утримуються аліменти, що підтверджено відповідною довідкою роботодавця (а. с. 113), яка надана суду на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 29 листопада 2024 року, заявою відповідача про такі відрахування (а. с. 40) та відповідною довідкою роботодавця (а. с. 41).
Судом також враховується, як це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України наявність у платника аліментів непрацездатних батьків в силу свого віку.
Так, ввідповідно до ст. ст. 1, 26 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку: чоловіки 60 років, жінки 55 років.
Судом також враховано обставини, передбачені п. 3-1 ч. 1 ст. 182 СК України, що підтверджено письмовими матеріалами справи (а. с. 42).
Суд звертає увагу сторін, що
Посилання позивача на хворобу дитини, як на підставу повного задоволення позовних вимог, що викладено у письмових запереченнях (а. с. 134 - 140) носить періодичний характер та розцінюються судом як додаткові витрати, які підлягають самостійній оплаті, а вразі спору визначаються за рішенням суду, як це передбачено положеннями ст. 185 СК України.
За обставинами спору, що виник між сторонами, додаткові витратах на дитину не є предметом розгляду даної справи.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 182 СК України та часткове визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають до стягнення аліменти на користь позивача на утримання їх спільного сина у розмірі 1/5 частки доходу (заробітку), виходячи з принципів розумності та справедливості, що буде відповідати інтересам сторін та дитини.
Суд також враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі. Інші доводи учасників процесу з огляду на їх відносини не спростовують висновків суду по даній справі.
Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Датою подачі позову є 24 вересня 2024 року.
Крім того, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити - частково.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти у розмірі 1/5 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з 24 вересня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 січня 2025 року.
Суддя Сіденко С. І.