Справа: № 2-а-24/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ковалюх В.М.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Собківа Я.М.
суддів: Зайцева М.П., Романчук О.М.,
при секретарі: Кравченко Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги прокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради, Заступника директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Заступника директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 про скасування постанови № 2 від 08 січня 2009 року про закриття справи про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Заступника директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 про скасування постанови № 2 від 08 січня 2009 року про закриття справи про адміністртиавне правопорушення.
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2009 року вимоги позивача задоволено. Скасовано постанову № 2 від 08 січня 2009 року про закриття справи про адміністративне правопорушення, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач та прокурор подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду -слід скасувати з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2008 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності був складений протокол про адміністративне правопорушення на приватного підприємця ОСОБА_3 за ч.1 ст.165-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В протоколі вказано, що підприємець порушив порядок використання страхових коштів, а саме невірно був розрахований розмір середньоденної допомоги, оскільки преміювання не було визначено умовами трудового договору, включення премії до розрахунку допомоги по вагітності та пологах є безпідставним. Розрахунок слід проводити виходячи із заробітної плати, вказаної в трудовому договорі. Виявлені порушення призвели до переплати на суму 194949,41 грн.
Постановою № 2 від 08.01.2009 року, винесеною заступником директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності встановлено, що при проведенні позапланової перевірки правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності СПД - фізичною особою ОСОБА_3 виявлено порушення використання страхових коштів, а саме: до виплат, з яких обчислюється середня заробітна плата ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було включено премію, яка не передбачена умовами трудового договору, і як наслідок невірно обчислена середньоденна заробітна плата, чим порушено п.7, 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 року. Провадження по справі відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст..8 КУпАП, тобто збігом двох місяців з дати вчинення правопорушення.
Як зазначається апелянтом-відповідачем, для проведення перевірки було надано екземпляри трудових договорів з вищезазначеними найманими працівниками, які за змістом суттєво відрізнялись від трудових договорів, наданих ПП ОСОБА_3 до звернення за відшкодуванням дебіторської заборгованості. Так, п.З трудових договорів містить дописку щодо преміювання найманих працівників. Тобто, було встановлено розбіжність між трудовими договорами, наданими ПП ОСОБА_8 на момент звернення та на час проведення позапланової перевірки.
В свою чергу премії, призначені вищезазначеним працівникам та не обумовлені в первинному трудовому договорі, були включені до виплат, які враховуються при визначенні розміру середньої заробітної плати, що призвело о порушення п.п. 7,14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) ля розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266 та відповідно, невірного обчислення розміру допомоги по вагітності та пологах.
Стаття 21 Кодексу законів про працю встановлює, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Отже, зі змісту ст.21 КЗпП випливає, що обов'язковою (істотною) умовою трудового договору є оплата праці, яка безпосередньо визначається в трудовому договорі.
Відповідно до форми трудового договору, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 №260, трудовий договір між працівником та фізичною особою містить обов'язковий п.3 щодо оплати праці працівника, в якому повинен бути визначений розмір заробітної плати працівника за місяць. При підписанні трудових договорів між СПД ОСОБА_3 та найманими працівниками було досягнуто згоди щодо істотної умови договору - оплати праці, а саме: працівникам був встановлений конкретний розмір заробітної плати, водночас виплата премії даними трудовими договорами не передбачалася.
Суд першої інстанції посилається на те, що відповідно до чинного трудового законодавства премія включається до додаткової заробітної плати, яка згідно п.7 Порядку №1266, враховується при визначенні середньої заробітної плати. Водночас, судом не враховуються підстави призначення такої премії та їх правомірність, оскільки розмір премій нарахованих працівникам за один робочий день, у кожному випадку більш ніж в тринадцять разів перевищує розмір передбаченої трудовими договорами заробітної плати в розрахунку на один робочий день. Зазначена премія була нарахована працівникам виходячи із місячного її розміру при тому, що працівники відпрацювали тільки один день, за відсутності результатів роботи за місяць та без підтвердження результатів виконаних робіт, окремих замовлень, надання послуг тощо за відпрацьований час.
Дана справа розглядалась 08.01.09 уповноваженою особою - заступником директора виконавчої дирекції ЧОВ ФСС з ТВП ОСОБА_2 в приміщенні Бахмацької міжрайонної виконавчої дирекції відповідно до ст.279 Кодексу раїни про адміністративні правопорушення; при розгляді справи позивач ОСОБА_3 був присутній, позивач не заперечував факт надання ним екземплярів трудових договорів з найманими працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, в п.3 яких визначений розмір заробітної плати вищевказаних осіб, без зазначення будь-яких умов преміювання і не зміг пояснити, яким чином були зареєстровані нові екземпляри договорів, з умовами про преміювання.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем було законно та обґрунтовано винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 в зв'язку зі збігом двомісячного строку накладення адміністративного стягнення, а постанова суду першої інстанції про задоволення позову є помилковою.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції, відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради, Заступника директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2009 року -скасувати.
Постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Заступника директора Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 про скасування постанови № 2 від 08 січня 2009 року про закриття справи про адміністративне правопорушення -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу на постанову може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2010 року