позовне провадження
категорія - спори про
спадкове право - 36
Справа № 2- 442/10
Рішення
іменем України
18 листопада 2010 року Любомльський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Дороша П.І.,
при секретарі Федчишин Г.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльської міської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове, в тому числі на самочинно збудоване, нерухоме майно, --
встановив:
У суд з позовною заявою звернувся ОСОБА_1. Просить визнати за ним право власності в порядку успадкування на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері - ОСОБА_2 -- залишилось нерухоме майно, спадкоємцем якого є позивач. Через наявність самочинної добудови не може оформити своїх прав. За таких обставин змушений звернутись до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі наявних доказів. Позов підтримав.
Відповідач -- Любомльська міська рада Волинської області -- у своєму клопотанні № 4961 від 12 листопада 2010 року позов визнала, просить розглянути цю справу у відсутності їх представника.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведені попереднього судового засідання.
Відповідно до положень частини 4 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку статті 174 цього ж Кодексу.
Згідно частини 4 статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України редакції 2003 року визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 вказує, що він у встановлений на момент відкриття спадщини спосіб її прийняв, а тому при вирішенні цього спору слід застосовувати чинне на той час законодавство.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу Української РСР редакції 1963 року (далі -- ЦК УРСР) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Статтею 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Частиною 2 статті 548 ЦК УРСР визначено, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Частина 5 статті 376 ЦК України визначає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Таким чином, аналіз законодавства, встановлені обставини справи приводять суд до висновку, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому його слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 82, 130, 174, 208, 209, 213 - 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 527, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. 376 ЦК України, суд --
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
ОСОБА_1 визнати власником нерухомого спадкового майна, яке згідно даних технічного паспорта № 2618 комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 31 березня 2009 року розташоване по АДРЕСА_1, а саме: ? житлового будинку «А-1» (квартири № 1) з прибудовою «а» загальною площею 62,2 кв.м та самочинно добудованою мансардою нежитловою «к» площею 47,80 кв.м; самочинно збудованої літньої кухні «К-1» площею 19,90 кв.м; самочинно збудованої бані «в/» площею 13,10 кв.м; самочинно збудованого гаража «3-1» площею 22,10 кв.м; самочинно збудованого сараю «з» площею 6,40 кв.м; самочинно збудованого сараю «з/» площею 7,50 кв.м; погреба з шийкою «Д-1» площею 13,90 кв.м; сараю «В-1» площею 21,60 кв.м; сараю «в» площею 12,70 кв.м; вбиральні «Ж» площею 1,20 кв.м; огорожі «1».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя П.І. Дорош