ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
25 листопада 2009 року 09 год. 42 хв. № 2а-2531/09/2670
за позовом Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Шиндлер"
про зобов'язання допустити працівників ДПІ у Печерському районі м.Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засідання Голод В.С.
Представники:
від позивачаКуракін Ю.В.
від відповідача Хусаінова О.Ф.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.11.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 30.11.2009.
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (надалі Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»(надалі відповідач) про зобов'язання допустити працівників інспекції до проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2009 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2531/09/2670.
Представник Позивача позов підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачу було направлено повідомлення про проведення планової перевірки, однак Відповідач не допустив інспекторів Позивача до проведення перевірки, чим порушив вимоги законодавства, а саме п.1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.90 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі Закон 509).
Представник Відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «Шиндлер»не було належним чином повідомлено про початок проведення перевірки (17.06.2008 року) після визначених у плані-графіку термінів її проведення із зазначенням нової дати початку та закінчення її проведення, як того вимагає абз. 4 ст. 11-1 Закону 509 оскільки, у мотивувальній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 7/382 від 02.07.2008 року за позовом ДПІ у Печерському районі міста Києва до ТОВ «Шиндлер»про продовження строку арешту активів платника податків, яка набрала законної сили, суд зробив висновок, що положення абз, 3 п. 1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, які встановлюють, що при здійсненні планової виїзної перевірки після визначених у плані-графіку термінів її проведення, повідомлення платнику податків повторно не надсилається та виписується нове направлення на перевірку із зазначенням нової дати початку та закінчення її проведення з дотриманням тривалості її проведення, визначеної відповідно до плану-графіка суперечить вимогам ст. 11-1 Закону 509.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем порушено умови допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, встановлені ст. 11-2 Закону 509, а саме щодо права посадових осіб приступити до проведення перевірки за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Дослідивши матеріали справи, суд -
ТОВ «Шиндлер», є юридичною особою та взято на облік як платник податків в ДПІ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_1, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 2 Закону 509 завданнями органів державної податкової служби, крім іншого є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Пунктами 3, 4 ст. 10 Закону № 509 передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;
Відповідно до п.1 ст. 11 Закону 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Як вбачається з витягу з плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності за 2 квартал 2008, ДПІ у Печерському районі м. Києва на квітень 2008 року заплановано проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Шиндлер»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з01.07.2005 року по 31.12.2007 року.
У зв'язку з вищенаведеним, 15.04.2008 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення № 143/23-6 від 15.04.08 про проведення планованої, виїзної документальної перевірки товариства у період з 24.04.2008 року по 29.05.2008 року.
Як підтверджується матеріалами справи, дане повідомлення отримано уповноваженою особою відповідача 18.04.2008 року, про що свідчить її підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.
23.04.2008 року відповідачем через канцелярію до ДПІ у Печерському районі міста Києва подано лист № 02-23/04, в якому відповідач просив продовжити термін надання документів до 26.05.2008 року у зв'язку з перебуванням директора відповідача у період з 14.04.08 про 16.05.08 у щорічній відпустці та з 17.05.08 по 24.05.08 у відрядженні.
25.04.2008 року начальником ДПІ у Печерському районі міста Києва видано направлення на проведення перевірки відповідача у період з 25.04.08 по 30.05.2008 року № 322/23-11.
На підставі частини 1 ст. 11-1 Закону 509 та направлення № 322/23-11 від 25.04.2008 року працівниками ДПІ у Печерському районі міста Києва був здійснений вихід на адрес, за якою знаходиться Відповідач з метою проведення планової виїзної перевірки.
25.04.2008 року у зв'язку з відмовою відповідача від проведення перевірки перевіряючими складено акт відмови від проведення перевірки.
Як вбачається з акту № 231/23-11/НОМЕР_1, який підписаний п'ятьма посадовими особами податкового органу та головним бухгалтером відповідача, ознайомившись з законними підставами на проведення планової документальної перевірки (посвідченнями та направленням і т. д.) головний бухгалтер відповідача (ОСОБА_1) відмовилася від проведення перевірки з підстав, викладених у листі № 02-23/04 від 23.04.08, а саме у зв'язку з відсутністю керівника відповідача.
Крім того, в акті про відмову від проведення перевірки зазначено, що перевірка може проводитися тільки з відома керівника ТОВ «Шиндлер», тільки він має доступ до необхідних документів, а виконуючий обов'язки директора ОСОБА_2) не має доступу до бухгалтерських документів.
Розглянувши лист відповідача від 23.04.2008 року щодо продовження терміну надання документів, ДПІ у Печерському районі міста Києва листом № 15882/10/251111 від 12.05.2008 року, який отримано уповноваженою особою відповідача 15.05.2008 року, повідомило відповідача, що відповідно до вимог Указу Президента України від 23.07.19998 року № 817 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»та згідно «Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні", затверджених Наказом ДПА України від 11.10.05 року № 441, корегування строків проведення планової перевірки у зв'язку з відсутністю керівника (бухгалтера) не передбачено.
19.05.2008 року відповідач звернувся до позивача з заявою № 12-19/05, в якій повторно просив про перенесення строків проведення планової документальної перевірки у строк не раніше 02.06.2008 року та зазначив, що товариство не відмовляється від проведення перевірки та не має наміру чинити перешкоди в її проведенні.
Розглянувши заяву відповідача від 19.05.2008 року № 12-19/05 щодо перенесення строків проведення планової документальної перевірки, проведення якої з згідно планом-графіком ДПІ у Печерському районі міста Києва було заплановано на другий квартал 2008 року та про проведення якої у період з 24.04.08 по 29.05.08, відповідачу було надіслано повідомлення податкового органу № 143/23-6 від 15.04.08, позивач листом № 22169/10/23-1111 від 13.06.08 повідомив відповідача, що згідно абз. 3 п. 1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, при здійсненні планової виїзної перевірки після визначених у плані-графіку термінів її проведення, повідомлення платнику податків повторно не надсилається та виписується нове направлення на перевірку із зазначенням нової дати початку та закінчення її проведення з дотриманням тривалості її проведення, визначеної відповідно до плану-графіка, а тому ДПІ У Печерському районі міста Києва буде виписано нове направлення на перевірку, згідно з яким планова виїзна документальна перевірка відповідача, розпочнеться 17.06.2008 року.
17.06.08 року начальником ДПІ у Печерському районі міста Києва видано направлення на проведення планової виїзної перевірки відповідача у період з 17.06.08 по 14.07.08 року № 501/23-11.
Проте, 17.06.08 розпочати проведення ДПІ у Печерському районі міста Києва перевірки відповідача, виявилося не можливим у зв'язку з відмовою посадових осіб відповідача від її проведення, про що перевіряючими складено акт № 321/23-11/НОМЕР_1 від 17.06.08.
Як вбачається з даного акту, який підписаний трьома посадовими податкового органу та головним бухгалтером відповідача, ознайомившись з законними підставами на проведення планової документальної перевірки (посвідченнями та направленням і т. д.) головний бухгалтер відповідача (ОСОБА_1) відмовилася від проведення перевірки у зв'язку з відсутністю повідомлення про її проведення, передбаченого ст. 11-1 закону 509.
Крім того, в акті зазначено, що посилання перевіряючи на п.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, було визнано таким, що не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 11-1 Закону № 509, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Як підтверджується матеріалами справи, проведення планової виїзної документальної перевірки відповідача щодо дотримання податкового та валютного законодавства внесено до плану-графіку перевірок ДПІ У Печерському районі міста Києва на 2 кв. 2008 року.
15.04.2008 року позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення № 143/23-06 про проведення у період з 24.04.08 по 29.05.08 планової документальної виїзної перевірки.
Проте, розпочати перевірку у визначений податковим органом період, виявилося неможливим у зв'язку з відмовою платника податків від її проведення, з підстав перебування директора товариства у щорічній відпустці та у відрядженні.
У зв'язку з чим, терміни проведення планової виїзної перевірки було перенесено.
Відповідно до абз. 3 п. 1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008, № 355, які діяли на час видання податковим органом, повторного направлення на проведення перевірки № 501/23-11 від 17.06.08 та повторного виходу перевіряючи на адресу відповідача для початку її проведення, при здійсненні планової виїзної перевірки після визначених у плані-графіку термінів її проведення, повідомлення платнику податків повторно не надсилається та виписується нове направлення на перевірку із зазначенням нової дати початку та закінчення її проведення з дотриманням тривалості її проведення, визначеної відповідно до плану-графіка.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем дотримано вимоги ст. 11-1 Закону 509 щодо повідомлення платника податків про проведення планової виїзної перевірки, а тому відповідачем, безпідставно не допущено перевіряючих до проведення перевірки 17.06.08 року з підстав неналежного повідомлення платника податків.
Посилання відповідача, як на підтвердження правомірності недопущення перевіряючих до перевірки 17.06.08 року, на той факт, що у мотивувальній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 7/382 від 02.07.2008 року за позовом ДПІ у Печерському районі міста Києва до ТОВ «Шиндлер»про продовження строку арешту активів платника податків, яка набрала законної сили 29.10.2009 року, суд зробив висновок, що положення абз. 3 п. 1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, суперечать в цій частині вимогам ст. 11-1 Закону 509, не приймаються судом до уваги оскільки:
По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України при розгляді справ не доказуються ті обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 7/382 від 02.07.2008 року, відповідність п.1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, вимогам ст. 11-1 Закону 509, не було предметом розгляду у цій справі, а тому вищезазначений висновок суду є оціночним та не може бути прийнятий, як факт встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
По-друге, недопущення відповідачем перевіряючи до перевірки у зв'язку з неповідомленням про її початок, у тому числі із посиланням на не відповідність п.1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків»вимогам ст. 11-1 Закону 509 відбулось 17.06.08, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 7/382 набрала законної сили 19.10.09 року.
Відповідачем не надано суду інших доказів на підтвердження його позиції щодо невідповідності п.1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків»вимогам ст. 11-1 Закону 509.
Таким чином, станом на 17.06.2008 року (дата проведення планової виїзної перевірки, повторно визначена податковим органом) у відповідача не було підстав вважати дії податкового органу щодо видачі іншого направлення на проведення планової виїзної перевірки без попереднього направлення відповідачу повідомлення про її проведення, не правомірними.
Крім того, суд звертає увагу, що неможливість проведення позивачем, планової виїзної перевірки у первісні строки, була викликана не готовністю відповідача до її проведення у зв'язку з чим відповідач неодноразово просив податковий орган перенести термін проведення перевірки, а саме як вбачається з заяви від 19.05.08 № 12-19/05, відповідач просив провести перевірку не раніше 02.06.2008 року.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що самостійно зазначаючи у заяві строк для надання документів необхідних для проведення перевірки 02.06.2008 року, відповідач мав можливість належним чином підготуватися до її проведення, а тому визначення податковим органом початок проведення перевірки 17.06.2008 року не порушує прав відповідача.
Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем вимог ст. 11-2 Закону 509 щодо ненадання під розписку направлення на проведення перевірки, пред'явлення перевіряючими службових посвідчень та ненадання під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 11-2 Закону 509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Як вбачається з акту відмови від проведення перевірки від 17.06.2008 року № 321/23-11/НОМЕР_1, ознайомившись з законними підставами для проведення планової документальної перевірки (направленням № 501/23-11 від 17.06.08 та посвідченнями) головний бухгалтер відповідача відмовилася від проведення перевірки через відсутність належного на її погляд повідомлення податкового органу про начала проведення перевірки, про що нею, власноруч зазначено у акті.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч.1 ст. 11-2 Закону 509 платнику податків під розписку надається копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, у той час коли перевіряючі прибули до відповідача проводити планову виїзну перевірку.
Таким чином, твердження відповідача про порушення позивачем порядку встановленого ст. 11-2 Закону 509 не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 9 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" передбачено право органів державної податкової служби при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо недопущення 17.06.2008 року посадових осіб ДПІ у Печерському районі міста Києва до проведення перевірки є протиправними та такими, що порушують права позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 158-162, КАСУ, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Шиндлер», код ЄДРПОУ НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.В. Вовк