Справа №2-1979/2010 р.
25 листопада 2010 року м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Дахневич О.Д.
при секретарі Алібєєвої Ш.А. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості Кримського республіканського центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
Сакський міськрайонний центр зайнятості Кримського республіканського центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми допомоги по безробіттю в розмірі 10661 грн. 88 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі заяви відповідача Сакський МР ЦЗ привласнив їй статус безробітної. У зв'язку з цим Сакський міськрайонний центр зайнятості виплатив відповідачу матеріальне забезпечення у зазначеній грошовій сумі. Але в ході проведеного розслідування було встановлено, що відповідач з 25 квітня 2001 року є фізичною особою-підприємцем. Зазначене свідчить про незаконне отримання відповідачем матеріальної допомоги по безробіттю, чим позивачу було заподіяно збитків.
Представник позивача за дорученням Андрусенко С.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснив у відповідності до вищевикладеного. Просив стягнути з відповідача суму допомоги по безробіттю в розмірі 10661 грн. 88 коп.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити. Пояснив, що підприємницькою діяльністю не займається з 2001 року. Про свою відмову займатися підприємницькою діяльністю в 2001 році повідомив податкову інспекцію, де йому пообіцяли повідомити державного реєстратора.
Вислухавши представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.4 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України - справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 5 ч.2 ст.17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.
За змістом ч.4 ст. 50 КАС України - суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.
Частиною 1 ст.18 Закону України від 01.03.1991р. №803-XII “Про зайнятість населення ” встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 (строк дії якої продовжено на 2007 рік згідно з постановою від 31 січня 2007 року №98), якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.
Але позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства, передбаченого нормами ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205,209,210 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовною заявою Сакського міськрайонного центру зайнятості Кримського республіканського центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України до ОСОБА_3 про відшкодування збитків - закрити. Роз'яснити позивачу його право звернення до суду із зазначеними позовними вимогами в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 5-денний строк з дня отримання її копії.
Головуючий: